Ухвала суду № 53578137, 29.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4307/13-ц Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/6088/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 29.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2015 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_2 ,-

встановила:

У червні 2015 року старший державний виконавець державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиціїОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, посилаючись на таке.

На виконанні у ВДВС Броварського МРУЮ знаходиться виконавче провадження ВП № 41744183 з примусового виконання виконавчого листа № 2/361/1738/2013 від 06 грудня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, відповідно до якого визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_5 з їх неповнолітнім онуком ОСОБА_2

Станом на 29 травня 2015 року рішення суду не виконано.

З підстав ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, старший державний виконавець просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспорта, до виконання останнім своїх зобовязань.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2015 року подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції задоволено.

Обмежено у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_2 без вилучення закордонного паспорта, шляхом заборони перетину кордону України, до виконання ним зобовязань за виконавчим листом № 361/4307/13-ц, від 22 серпня 2013 року виданим Броварським міськрайонним судом Київської області 06 грудня 2013 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, а саме не той факт, що він із сином проживають у Печерському районі м. Києва, куди і потрібно надіслати виконавчий документ.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи подання головного державного виконавця, суд першої інстанції, виходив із того, що зважаючи на характер зобовязань, покладених на боржника судовим рішенням, його виконання можливе лише за місцем фактичного проживання боржника та дитини ОСОБА_2, однак боржником рішення виконується лише частково, обґрунтувань та доказів неможливості виконання судового рішення в повному обсязі не надано, що свідчить про ухилення від виконання зобовязань, а тому його слід обмежити у праві на виїзд за кордон.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України "Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України", статтею 6 якого встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання, до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобовязань.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Згідно зі ст. 377-1 ЦПК питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в ч. 1 цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 41744183 з примусового виконання виконавчого листа № 2/361/1738/2013 виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 06 грудня 2013 року.

Відповідно до вказаного виконавчого листа визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_5 з їх неповнолітнім онуком ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено такі дні години побачень з дитиною: перша та третя п'ятниця до 19-00 год. суботи, а також можливість побачень у день народження дитини і святкові дні та три тижні протягом літнього періоду для проведення спільного відпочинку з дитиною за переднім узгодженням такого відпочинку з батьком дитини.

Судом встановлено, що боржником неналежним чином виконується рішення суду, що підтверджується актами державного виконавця про те, що в с. Пухівка Броварського району бабусі ОСОБА_6 не надавали можливість у встановлені судовим рішенням дні побачитись із дитиною ОСОБА_2, або надавали таку можливість із обмеженням у часі та у присутності сторонніх осіб.

Разом з тим зазначене, на думку суду, свідчить про факт неналежного виконання судового рішення, а не про факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Так, заперечуючи проти факту ухилення від виконання зобов»язань, встановлених судовим рішення, боржник ОСОБА_2 стверджував, що він та дитина постійно проживають та зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_2, а в с. Пухівка Броварського району живуть лише періодично, коли відпочивають на дачі.

З матеріалів справи вбачається і сторони не заперечують, що місце проживання дитини ОСОБА_2 зареєстровано за двома адресами: з батьком - АДРЕСА_1 та з бабусею _ АДРЕСА_2 ( а.с.231, 255).

Як видно із виконавчого листа та тексту рішення Броварського міськрайонного суд Київської області від 22 серпня 2013 року, при визначенні порядку участі у вихованні малолітнього ОСОБА_2І, не визначено місце побачень дитини із бабусею та дідусем ( а.с.66-68, 153).

Суд першої інстанції не з»ясував, за яким місцем має виконуватись судове рішення, і посилаючись на докази невиконання судового рішення в с. Пухівка Броварського району дійшов передачного висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання зробов»язань, не перевірив, чи дійсно ОСОБА_2 свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 чинив будь-які свідомі арто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Оскільки законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповноту і порушив порядок вирішення питання тимчасового обмеження у праві виїзду.

Обмеживши ОСОБА_2 у конституційному праві виїзду за межі кордону України, суд не врахував, що зобовязання, покладені на боржника судовим рішенням від 22 серпня 2013 року мають періодичний характер до повноліття дитини, натомість йому заборонено виїзд за межі України до виконання зобов»язань за судовим рішення, тобто до 2028 року.

Крім того, всупереч вимог ч. 1 ст. 377-1 ЦПК, відповідно до якої подання державного виконавця має бути погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, згода виконуючого обов»язки начальника відділу державної виконавчої служби Бровасрького міськрайуправління юстиції ОСОБА_7 на внесення подання про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду ОСОБА_2 боржника за межі України не засвідчена печаткою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2015 року скасувати. Вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді