Рішення № 5357727, 31.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 Справа № 8/130пд.

за позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Теплогорськ Луганської області,

до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба»Первомайської міської ради Луганської області, м. Первомайськ Луганської області, -

про зобовязання укласти договір.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 приватний підприємець, - НОМЕР_1, вид. Стахановським МВ УМВСУ у Луганській обл. 24.09.04 року; ОСОБА_3 представник, - довіреність №2200 від 30.07.09 року;

від відповідача Глєбов В.І. начальник, - посвідчення №200; довідка №13 від 06.10.05 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобовязання Спеціалізованого комунального поховального підприємства Первомайської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код не вказано) укласти договір з позивачем про надання ритуальних послуг та реалізацію ритуальної атрибутики населенню.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 09 червня до 23 червня 2009 року у звязку з неявкою відповідача та залученням судом до участі у справі належного відповідача.

Підставою для останнього стало те, що на запит суду державний реєстратор виконавчого комітету Первомайської міської ради Луганської області надав повідомлення (вих. №62 від 03.06.09 року) про те, що Спеціалізоване комунальне поховальне підприємство Первомайської міської ради Луганської області в якості юридичної особи не зареєстроване (а.с.32).

02.06.09 року позивач, через канцелярію суду, подав позовну заяву про спонукання вчинити певні дії (вих. №б/н від 30.05.09 року), в якій повністю повторив підстави та предмет позову, а також позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 19.05.09 року (до суду подана 25.05.09 року), але в якості відповідача вказав Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба»Первомайської міської ради Луганської області, без посилання на ідентифікаційний код, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Суворова,4 Луганської області.

Суд, не маючи на вказану дату достовірних документальних даних про точну назву відповідача, номер його ідентифікаційного коду та юридичну адресу, керуючись даними, наданими позивачем, ухвалою від 09.06.09 року здійснив заміну неналежного відповідача в особі Спеціалізованого комунального поховального підприємства Первомайської міської ради Луганської області, яке не зареєстроване як юридична особа, тобто не існує, - на належного відповідача в особі Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба»Первомайської міської ради Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 23 червня до 31 липня 2009 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

За клопотанням представника відповідача, заявленим до початку судового процесу 31.07.09 року, останній зафіксовано технічними засобами.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, пославшись на те, що він є необґрунтованим, оскільки позивач, звертаючись до відповідача з пропозицією про укладення спірного договору, жодного разу у обсязі, встановленому чинним законодавством, не виконав вимог останнього щодо переліку документів, які ініціатору слід надати для укладення договору (відзив на позов від 19.06.09 року вих. №57) (а.с.74). Він також стверджує, що у випадку, коли б ФОП ОСОБА_1 надала заяву, з належним чином оформленим переліком документів до неї (додатків), він не вбачає підстав для відмови в укладенні спірного договору.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

1. 30.09.05 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області в якості юридичної особи зареєстроване Комунальне підприємство «Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство Первомайської міської ради»(далі КП «Ритуальна служба», - відповідач), ідентифікаційний код 33623476, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Суворова, 4 Луганської області, що підтверджується наявними у справі доказами (довідка державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради АГ №582601 від 17.06.09 року (а.с.39-40); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи АОО №484345, видане державним реєстратором виконкому Первомайської міської ради Луганської області 30.09.05 року, реєстраційний запис №13881020000000233 (а.с.61); довідка з ЄДРПОУ за №13 від 06.10.05 року (а.с. 73)).

Згідно Статуту КП «Ритуальна служба», затвердженому рішенням Первомайської міської ради №36/8 від 27.09.05 року, воно має назву «Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство Первомайської міської ради»(п.1.1), є комунальним підприємством (п.1.2), має статус юридичної особи (п.1.3); його місцезнаходження місто Первомайськ, вул. Суворова, 4 Луганської області (п.1.7); основним видом його діяльності є надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної приналежності (п.2.1) (а.с.62-69).

Таким чином, правильною назвою відповідача є Комунальне підприємство «Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство Первомайської міської ради», ідентифікаційний код 33623476, юридична адреса: місто Первомайськ, вул. Суворова, 4 Луганської області, яке і слід залучити до участі у справі в якості належного відповідача, - проти чого сторони не заперечили.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що КП «Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство Первомайської міської ради», і.к. 33623476, визнало себе стороною (відповідачем) за цим спором (відзив на позов від 19.06.09 року за вих.№57 (а.с.74)), керуючись ст. 24 ГПК України, суд здійснив заміну неналежного відповідача в особі Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба»Первомайської міської ради Луганської області», - на належного відповідача в особі Комунального підприємства «Ритуальна служба»Первомайської міської ради Луганської області», і.к.33623476.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність з боку сторін заперечення проти розгляду спору по суті у даному судовому засіданні, суд здійснив його.

2.Позивач ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця (далі ФОП ОСОБА_1, - позивач), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, вид. державним реєстратором виконкому Первомайської міськради 08.11.2000року, реєстраційний запис НОМЕР_3) (а.с.17); здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері надання ритуальних послуг.

15.04.09 року вона звернулася до Первомайського міського голови В.Мозальова та «директора СКПП»Глєбова В.І. з заявою про узгодження складових «тарифу (ціни) планового періоду на послугу «Копання могили (копання могили ручним чи механізованим способом), опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування надмогильного пагорбу і одноразове прибирання території біля могили», додавши до нього відповідний проект додатку до рішення виконкому міськради про затвердження складових тарифів (ціни) та їх розшифровки (а.с.8-15).

Результати розгляду даної заяви виконкомом Первомайської міської ради позивачем до справи не надано; рішення названого органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів (ціни), про які йдеться у попередньому абзаці цього рішення, - також.

КП «Ритуальна служба», розглянувши вищезгадану заяву, своїм листом від 19.06.09 року за вих. №58-а надало ФОП ОСОБА_1 розяснення, згідно якому вирішення питання про узгодження тарифів (цін) належить до компетенції виконавчого комітету Первомайської міської ради, а не даного підприємства.

15.04.09 року за вих. №21 позивач спрямував на адресу директора «СКПП Первомайської міської радим Глєбова В.І.»заяву, в якій, посилаючись на ст.ст.9,10, ч.2 ст. 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу», пункти 3 та 8 Типового положення «Про ритуальну службу в Україні», пункт 4 «Необхідного мінімального переліку вимог до порядку організації поховання та ритуального обслуговування населення», запропонував укласти з ним «договір на надання ритуальних послуг та реалізацію ритуальних приналежностей населенню, яке проживає у місті Первомайську Луганської області та селищах міського типу, які відносяться до юрисдикції Первомайської міської ради та Первомайського виконавчого комітету», до якого додав не засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку копії наступних документів (факт незасвідчення копій підтверджується самими нижчепереліченими доказами, поданими до справи позивачем):

вищезгаданого свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1,

свідоцтва про сплату єдиного податку №21504, вид. ОДПІ міста Стаханова Луганської області 12.12.08 року;

посвідчення про реєстрацію обєкту торгівлі за №207, вид. виконкомом Первомайської міської ради 28.04.09 року;

асортиментний перелік ритуальних послуг, що надаються приватним підприємцем ОСОБА_6, затверджений нею особисто та узгоджений з головним санітарним лікарем міста Первомайська (а.с. 16-20).

Докази отримання цієї заяви відповідачем позивач до справи не надав.

Відповідач стверджує, що він отримав її 25.05.09 року (а.с.53-1), але з огляду на те, що вона була адресована не КП «Ритуальна служба - спеціалізоване комунальне підприємство Первомайської міської ради», а «Спеціалізованому комунальному поховальному підприємству Первомайської міської ради Луганської області», яке за місцезнаходженням відповідача не зареєстроване, - 27.05.09 року повернув її (заяву) на адресу ФОП ОСОБА_1, з мотивацією, що таке підприємство за вказаною адресою не значиться (а.с.49, 71).

Як вбачається з наданих позивачем 31.07.09 року доказів, 29.05.09 року він спрямував на адресу відповідача копію вищезгаданої заяви від 15.04.09 року, яку останній отримав 18.06.09 року. Розглянувши її, він відмовив в укладенні договору, пославшись на те, що ФОП ОСОБА_1 не долучила до заяви переліку належним чином засвідчених копій документів, передбачених пунктом 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.03 року (лист від 19.06.09 року за вих. №55) (а.с.72).

З наявних у справі доказів припустимо дійти висновку, що позивач з заявою про укладення спірного договору звертався також до виконавчого комітету Первомайської міської ради, про що свідчить лист останнього від 27.05.09 року за вих. №981, - про відмову в укладенні такого договору, оскільки усі повноваження по виконанню Закону України «Про поховання та похоронну справу» покладено на КП «Ритуальна служба»(а.с.42).

Однак докази спрямування на адресу міськвиконкому такої заяви позивачем до справи не надано, цей виконавчий комітет не є стороною за спором, а тому спір у цій частині не може бути предметом розгляду суду в рамках даної справи.

15.04.09 року за вих. №9 з заявою аналогічного змісту (про укладення договору про надання ритуальних послуг та реалізацію ритуальних приналежностей населенню) ФОП ОСОБА_1 звернулася до міського голови міста Золоте Луганської області (а.с.45), який своїм листом від 30.04.09 року за вих. №445 відмовив в укладенні такого договору, пославшись на те, що рішенням Золотівської міської ради від 10.10.07 року №19/12 повноваження по контролю за роботою міських цвинтарів передані Комунальному підприємству «Ритуальна служба»(м. Первомайськ), куди і рекомендовано було звернутися ФОП ОСОБА_1 для вирішення питання по суті (а.с. 44).

У своєму клопотанні від 31.07.09 року про долучення до матеріалів справи низки документальних доказів, позивач просить долучити до справи копії заяв з пропозицією КП «Ритуальна служба»укласти вищезгаданий договір, при цьому у п.2 клопотання вказано заяву «від 25.05.09 року, з додатками на 4-х аркушах». Фактично до клопотання долучено заяву від 29.05.09 року, з доданням до неї проекту спірного договору та доказів отримання заяви КП «Ритуальна служба»(всього - на 4-х арк.).

З урахуванням викладеного суд при вирішенні цього спору керується наявними у справі доказами, у т.ч. вищезгаданим договором від 29.05.09 року, маючи на увазі, що договір від 25.05.09 року до неї не надано.

29.05.09 року позивач спрямував на адресу «директора СКП «Ритуальна служба»»заяву №б/н про укладення з ним вищезгаданого договору, з посиланнями на нормативні акти та мотивацією, аналогічними вищезгаданій заяві від 15.04.09 року, з доданням до заяви пакету документів. у т.ч.: копій: свідоцтва про держреєстрацію ФОП ОСОБА_1, картки про присвоєння їй ідентифікаційного номера; свідоцтва про сплату єдиного податку на її імя (усі - засвідчені підписом позивача), - а також проект договору про надання ритуальних послуг, ніким не підписаний (у т.ч. ФОП ОСОБА_1.).

Заява отримана відповідачем 18.06.09 року (а.с. 54).

29.05.09 року позивач спрямував на адресу спеціалізованого «комунального підприємства «Ритуальна служба» Первомайської міської ради Луганської області»заяву №б/н з пропозицією укласти спірний договір, при цьому до заяви додав проект договору, ніким (у т.ч. ФОП ОСОБА_1.) не підписаний.

Цю заяву відповідач отримав 18.06.09 року (а.с.56).

17.06.09 року позивач спрямував на адресу «спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Первомайської міської ради Луганської області» заяву №б/н, в якій, з посиланнями на Закон України від 10.07.03 року №1102-ІУ «Про поховання та похоронну справу», просить укласти з ним спірний договір, при цьому до заяви додав проект цього договору (ніким, у т.ч. ініціатором, не підписаний) (а.с. 46-48).

Заява отримана відповідачем 19.06.09 року (а.с.55).

17.06.09 року позивач спрямував на адресу «директора СКП Первомайської міської ради» ще одну заяву про укладення вищезгаданого договору, посилаючись при цьому на нормативні акти, про які йдеться у його ж вищезгаданій заяві від 15.04.09 року, просить укласти з ним договір про надання ритуальних послуг, з доданням до неї засвідчених підписом позивача копій: свідоцтва про держреєстрацію; картку про присвоєння ідентифікаційного номера; свідоцтва про сплату єдиного податку; прейскурант цін (ніким не затверджений) та відомості про режим роботи ФОП ОСОБА_1

Відповідач отримав цю заяву 19.06.09 року (а.с.57).

Як видно з листа відповідача (вих. №58 від 19.06.09 року), наданого позивачем до справи 31.07.09 року, відповідач, розглянувши обидві заяви від 17.06.09 року, відмовив в укладенні договору, пославшись на те, що перелік документів, доданих ФОП ОСОБА_1, не відповідає вимогам, викладеним у п.8.1 вищезгаданого Типового положення про ритуальну службу в Україні.

Станом на день вирішення цього спору по суті спірний договір не укладено.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Згідно частинам 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ст. 204 ЦКУ сказано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

У ст. 627 Цивільного кодексу надано поняття свободи договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на сказане у попередньому абзаці цього рішення, частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною ст. 638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦКУ).

Він є обоязковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки саме він породжує для них права та зобовязання.

Договір, про до укладення якого позивач просить спонукати відповідача, належить до категорії господарських.

ЦКУ передбачено загальний порядок укладення договорів.

Так, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

У частині 1 ст. 642 ЦКУ передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

З обставин справи вбачається, що позивач не вказував час, впродовж якого його конрагент за д спірним дгговором поивнен був надати відповідь, а тому суд при вирішенні цього спору керується ч.2 ст. 644 Цивільного кодексу, у якій сказано: якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений,протягом нормально необхідного для цього часу.

Статтею 181 Господарського кодексу України (далі ГКУ) як спеціальним законом також врегульовано загальний порядок укладання договорів.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, або сторонавиконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

На застосуванні вищецитованих норм ЦКУ та ГКУ у судовому засіданні наполягав представник позивача.

2. З обставин справи відомо, що діяльність з поховання померлих та надання ритуальних послуг врегульована низкою спеціальних нормативних актів.

Так, згідно ч.1 ст. 3 Закону України від 10.07.03 року №1102-ІУ «Про поховання та похоронну справу»(далі ЗУ №1102-ІУ) правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України (254к/96-ВР), цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

Частиною 2 ст. 5 цього Закону передбачено необхідність дотримання державних стандартів, інші нормативні документи в галузі поховання, які складаються (у тому числі) з необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення; єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.

Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства (ч.6 ст. 8 Закону).

Статтею 9 ЗУ №1102-ІУ встановлено, що ритуальні службиспеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Статтею 10 названого Закону визначено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором субєктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.

Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється з дотриманням вимог державних стандартів, інших норм і правил, встановлених законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.

19.11.03 року Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства видано наказ №193 «Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального осблуговування населення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.09.04 року за №1112/9711, пунктом 4 якого передбачено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг субєктами господарювання інших форм власності.

Порядок укладення такого договору врегульовано спеціальним нормативним актом Типовим положенням про ритуальну службу в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №193 від 19.11.03 року «Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.04 року за №1110/9709.

Так, пунктом 5 цього Положення на ритуальну службу покладено обовязки з організації похоронної справи, у тому числі обовязок здійснювати інші функції відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Згідно п. 8.1 на неї покладено обовязок з забезпечення укладення договорів із субєктами господарювання в такому порядку: субєкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на імя її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:

копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;

копію свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності;

перелік послуг, що пропонуються для надання СГ;

режим роботи та номер телефону.

Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з субєктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.

Як сказано у п. 8.2 цього Положення, договір про надання послуг укладається на термін три роки, але за згодою сторін цей термін може бути іншим.

3.Оскільки відповідач в якості підстав відмови в укладенні спірного договору посилається на порушення позивачем вимог пункту 8.1 вищезгаданого Типового положення про ритуальну службу в Україні, судом при врішенні цього спору досліджено порядок засвідчення копій документів, встановлений чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 75 Закону України від 02.09.93 року №3425-ХІІ «Про нотаріат»нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Пунктом 255 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03.03.04 року №20/5, також передбачено, що нотаріуси засвідчують вірність копій (фотокопій) документів, виданих юридичними особами за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій (фотокопій) не заборонено законом.

Обидва вищеназвані нормативні акти не передбачають права громадина (у т.ч. ФОП) власноручно засвідчувати вірність копій документів з метою наступного подання їх до установи, організації чи підприємства.

З огляду на те, що сторони за цим спором є субєктами підприємницької діяльності, а відповідач є підприємством, підпорядкованим органу місцевого самоврядування, суд при вирішенні спору керується також Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України

від 17.10.97 року №1153, підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу 4 якої встановлено, що копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи або керівника відповідного структурного підрозділу. Установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній (це правило не поширюється на архівні установи, державні нотаріальні контори і приватних нотаріусів).

Документи, які позивач подавав разом з вищезгаданими заявами на адресу відповідача, не належать до документів, створених у останнього (тобто КП «Ритуальна служба»), а значить відповідач не мав права посвідчувати вірність копій таких документів, - з огляду на що вірність копій останніх позивач повинен був посвідчити нотаріально.

Таким чином, з вищевикладеного витікає, що позивачем при зверненні до відповідача з заявами про укладення спірного договору, не дотримано вимог ані ст.ст.641,642,644 ЦКУ, ані ст. 181 ГКУ, ані пункту 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 641,642, 644 Цивільного кодексу України, ст.181 Госполдарського кодексу України, пункторм 8.1 Типового полодення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №193 від 19.11.03 року «Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.04 року за №1110/9709, керуючись ст.ст.4-3,22,24,32-34,36,43 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 31.07.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 серпня 2009 року.

Суддя А.П.Середа