Вирок № 53575795, 19.11.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4867/14-к

Категорія 22

1-кп/295/31/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

при секретарях - Безкоровайній О.Т., Барашивець Т.С., Капустинського А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12013060040000320 від 28.01.2013р. стосовно

ОСОБА_1, 15 квітня 1985року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, має на утриманні малолітню дитину 2007року народження, фізична особа підприємець, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

за ч.3 ст.190КК України

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Божка О.С., Волківського І.В.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2012року близько 17 години у ОСОБА_1, що перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_1, виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням власного компютера та за допомогою мережі Інтернет.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 в цей же день, час та місці, користуючись мережею Інтернет, зокрема сайтом Інтернет - аукціону «Aukro.ua», з IP адреси 178.216.18.57, використовуючи при цьому реєстраційне імя «ELLA_LA7», розмістив завідомо неправдиве оголошення про продаж автомобільного сканеру марки «Launch Х-431 GX3», номер лота НОМЕР_1, вартістю 11700 гривень, якого у ОСОБА_1 в наявності не було.

10 лютого 2012 року даним автомобільним сканером зацікавився ОСОБА_2, використовуючи при цьому реєстраційне імя «krim6», який був згоден придбати вищевказаний товар, про що він сповістив ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти slavag1@rambler.ru.Після цього, ОСОБА_1 надіслав на електронну скриньку slavag1@rambler.ru, з якої йому надійшов лист від ОСОБА_2, свої контактні дані, а саме номер мобільного телефону №0678445570.

У подальшому, в ході спілкування ОСОБА_1 повідомив потерпілому ОСОБА_2, що для отримання автомобільного сканеру марки «Launch Х-431 GX3» необхідно перерахувати на банківський рахунок №26255007121963, який зареєстровано в АТ «УкрСиббанк» на імя ОСОБА_1, гроші в сумі 11700 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, в ході даної телефонної розмови, повідомив ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію про те, що після отримання зазначеної суми коштів він, користуючись послугами ТОВ «Нова Пошта», надішле на адресу ОСОБА_2 автомобільний сканер марки «Launch Х-431 GX3», на що останній погодився, будучи впевнений в тому, що отримає вищезазначений сканер.

Після цього, 16 лютого 2012року ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні відділення АТ «УкрСиббанк» №748, що розташоване по вул. Рози Люксембург, 11 в м.Джанкой, Автономної Республіки Крим, перерахував на банківський рахунок ОСОБА_1 №26255007121963 грошові кошти в сумі 11700 гривень, якими в подальшому останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1, шляхом обману заволодів чужим майном з використанням електронно обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в сумі 11700 гривень, які належать ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що в 2008році погодившись з Правилами сайту, якими є договір про надання послуг, зареєструвався на інтернет-сайті Аукро після чого продавав та купував на ньому різні товари. Щоб збільшити кількість продаж товару зареєстрував там і свою цивільну дружину ОСОБА_4 під іменем «ELLA_LA7», яка знала про його продажі. В січні 2012р. використовуючи компютер та реєстраційне імя «ELLA_LA7» виставив на інтернет-сайті Аукро на продаж діагностичне обладнання: стенд та автомобільний сканер Лаунч. В лютому цього ж року стенд та сканер виявив бажання придбати ОСОБА_2 Звязався з останнім по електронній пошті, на електронну скриньку ОСОБА_2 slavag1@rambler.ru повідомив свій номер мобільного телефону. При спілкуванні по мобільному телефону з ОСОБА_2, розповів останньому про товар, його комплектацію, ціну, вказав, що стенд є в наявності і після отримання 3500грн може його надіслати та розповів, що сканер поставляється під замовлення з Китаю протягом 1 місяця. По електронній пошті повідомив ОСОБА_2 номер свого розрахункового рахунок в УкрСиббанку. Коли потерпілий перерахував на його рахунок 3500грн, вислав останньому через ТОВ «ОСОБА_3 пошта» автомобільний стенд. Потім ОСОБА_2 зателефонував та повідомив, що стенд отримав та повідомив, що перерахує кошти в сумі 11700грн на придбання сканера Лаунч. Після отримання від потерпілого вказаної суми коштів за сканер, по Інтернету звязався із поставщиком із Китаю, повідомивши останнього про направлення з приладом інструкції на російській мові (це питання також обговорював із ОСОБА_2) та в цей же день перерахував в Китай по системі електронних платежів гроші за сканер Лаунч в сумі 1050доларів США, що по курсу нацбанку тоді складало 8666грн та став чекати надходження товару. Різниця коштів, які отримав від ОСОБА_2 за сканер та перерахованих китайському продавцю є його заробітком, з цих коштів він сплачував ще митні платежі та курєрські послуги. Про надходження на його адресу посилки з Китаю на початку березня 2012р. йому телефоном повідомили із Служби доставки Державного підприємства спецзвязку. Оскільки в той час перебував в лікарні, тому сказав, що посилку отримає через декілька днів. Після виписки з лікувального закладу продовжував амбулаторне лікування вдома за адресою: АДРЕСА_2 куди до нього і прийшов курєр та доставив посилку із сканером Лаунч. Так як хворів і не міг сам відправити замовлений прилад ОСОБА_2, попросив свого давнього знайомого ОСОБА_5, (якому раніше ремонтував автомобіль та останній знову хотів відремонтувати авто), допомогти це зробити. Коли ОСОБА_5 приїхав до нього додому дав йому накладну з адресою потерпілого по якій раніше відправляв ОСОБА_2 стенд та попросив відправити останньому через ТОВ «ОСОБА_3 пошта» сканер Лаунч. ОСОБА_5 погодився та згодом по телефону повідомив, що прилад відправив, а через деякий час повернув йому накладні. Тоді зателефонував ОСОБА_2 та повідомив йому № відправлення для отримання товару. Через декілька днів ОСОБА_2 подзвонив, сказав, що товар не отримав. З цього приводу телефонував на «ОСОБА_3 пошту», де запевнили, що за вказаною адресою товар ОСОБА_2 отримав. Після цього із потерпілим сварився по телефону. Вважає, що всі непорозуміння, які сталися потерпілий мав би вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження показаннями потерпілого та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що користувався Інтернетаукціоном Аукро, де був зареєстрований під іменем «krim6». На початку лютого 2012р. цікавився діагностичним обладнанням та знайшов на Аукро автомобільний сканер марки «Launch Х-431 GX3». Ознайомившись з його технічними характеристиками, виробником, ціною, вирішив його придбати про що подав через цей сайт відповідну заявку для продавця товару, який був зареєстрований під іменем «ELLA_LA7». На його електронну адресу slavag1@rambler.ru. продавець товару, яким був ОСОБА_1 повідомив свій контактний телефон НОМЕР_2. Після цього звязався по телефону та домовився, що після повної оплати вартості Лаунча в сумі 11700грн ОСОБА_1 протягом місяця вишле йому цей товар через ТОВ «ОСОБА_3 пошта». Крім цього замовив у ОСОБА_1 на цьому аукціоні і стенд для промивки форсунок за 3500грн. Під час спілкування через Інтернет обвинувачений повідомив свій банківський рахунок в Укрсиббанку куди потрібно було переказати кошти. Потім на наданий ОСОБА_6 банківський рахунок 13.02.2012р. переказав 3500грн за стенд, а 16.02.2012р. переказав 11700грн за сканер Лаунч. Через декілька днів отримав від обвинуваченого стенд, однак без шнура живлення, про що зразу ж по телефону повідомив ОСОБА_1 Останній пообіцяв вислати шнур живлення разом із Лаунчем протягом місяця коли отримає з Китаю та запевнив, що всі його гроші за товар отримав. Протягом березня, квітня, травня 2012р. телефонував обвинуваченому і той обіцяв, що товар прийде, просив трохи почекати. Оскільки ніякого товару на його адресу тривалий час не надходило, став вимагати у ОСОБА_1 повернення коштів в сумі 11700грн. Але обвинувачений повідомив, що його «кинув китаєць» та після цього перестав відповідати на телефонні дзвінки. Тоді звернувся в службу безпеки аукціону щодо ненадання ОСОБА_1 ні замовленого товару ні повернення грошей, які були надіслані останньому. Через деякий час із служби безпеки аукціону повідомили, що оскільки їх спілкування із ОСОБА_1 про повернення коштів або надання товару ОСОБА_2 нічого не дало, тому звернулися з цього приводу в правоохоронні органи. А згодом і сам звернувся із заявою до міліції. Підтримав цивільний позов, просив стягнути з обвинуваченого на його користь 11700грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.11.2013р. згідно якого була прийнята заява від ОСОБА_2 про заволодіння шляхом обману в 2012р. його грошовими коштами в сумі 11700грн ОСОБА_1В.(т.2 а.с.24).

Заявою з додатками представника ТОВ «Аукро Україна» ОСОБА_7 за №079 ИС від 18.01.2013р. до начальника УМВС України в Житомирській області з приводу звернення в Службу безпеки інтернет-аукціону Аукро користувача ОСОБА_2 (логін «krim6», електронна адреса slavag1@rambler.ru. проживаючого АРК м.Джанкой, вул.Ярморочна,21) зі скаргою на користувача з логіном «ELLA_LA7» з яким як продавцем уклав договір та сплатив кошти в сумі 11700грн за товар «Launch Х-431 GX3» (ідентифікаційний номер лота НОМЕР_1), але після оплати не отримав ні товару ні коштів(т.1а.с.31-53). Додані до заяви підтверджуючі документи були оглянуті 20.01.2014р. старшим слідчим Житомирського МВ Михайленко Л.В. про що слідує із протоколу огляду документів(т.1 а.с.54-55).

Факт користування обвинуваченого ОСОБА_1 ІР адресою 178.216.18.57, яка була зареєстрована за ним з 12.09.2011р. до травня 2012р. підтверджується повідомленням СПД ФО ОСОБА_8 (т.1 а.с.57).

Про відкриття ОСОБА_1 банківського рахунку №26255007121963 в АТ «УкрСиббанку» слідує із договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи №11000052296000 від 04.04.2011р.(т.1 а.с.68-70).

Переказ потерпілим ОСОБА_2 16.02.2012р. грошових коштів в сумі 11700грн на банківський рахунок ОСОБА_1 №26255007121963 в АТ «УкрСиббанку» підтверджується квитанцією №60 від 16.02.2012р. та отримання цих коштів ОСОБА_1 в цей же день підтверджується випискою з карткового рахунку останнього(т.1а.с.59,78).

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 знає давно, оскільки протягом тривалого часу ремонтує у нього свій автомобіль. Весною 2012р. йому зателефонував ОСОБА_1, сказав, що хворіє та попросив відправити через «ОСОБА_3 пошту» діагностичний прилад. Коли прийшов до квартири ОСОБА_1, той передав йому чорну коробку та дав стару накладну в якій було вказана адреса отримувача товару, а саме потерпілого ОСОБА_2. Коробку відніс у відділення ТОВ «ОСОБА_3 пошта» та відправив від імені обвинуваченого на адресу вказану останнім в м.Джанкой. Квитанцію, яку йому видали на «Новій пошті» повернув ОСОБА_1 через 4-5днів.

Суд критично оцінює висунуту обвинуваченим під час судового слідства версію подій, що шахрайських дій відносно потерпілого не вчиняв та розцінює це як намагання пом'якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності. Крім того, твердження обвинуваченого спростовуються дослідженими судом доказами, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_2, який прямо вказав, що після переказу коштів в сумі 11700грн ОСОБА_1 підтвердив їх отримання та обіцяв протягом місяця вислати йому сканер марки Лаунч, однак після спливу вказаного строку прилад не надіслав, а продовжував обіцяти виконати свої зобовязання та після його вимоги повернути гроші взагалі заявив, що його «кинув китаєць» і перестав відповідати на телефонні дзвінки. З приводу неправомірних дій обвинуваченого щодо нього звернувся із відповідною заявою до інтернет-сайту Аукро та в правоохоронні органи.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_5, який є добрим та давнім знайомим обвинуваченого, зацікавлений у вирішенні справи ОСОБА_1 та в уникненні останнім відповідальності за вчинене.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про отримання ним з Китаю обладнання до автомобіля «Launch Х-431 GX3» через курєра Служби доставки Державного підприємства спецзвязку(т.2 а.с.21,23) та сплати ним за вказаний товар відповідних митних платежів відповідно до поштового переказу (т.2 а.с.22) не підтверджує направлення ОСОБА_1 даного сканера потерпілому ОСОБА_9 та отримання цього товару останнім. Крім того, наданий обвинуваченим бланк простого поштового переказу про начебто перерахування ним грошових коштів в сумі 3400,54грн як митних платежів на рахунок Київської регіональної митниці заповнений різними чорнилами та не містить жодних відтисків печатки, штампа відповідного поштового відділення та підпису відповідальної особи про прийняття вказаних коштів.

Твердження обвинуваченого, що він відправив сканер потерпілому через «ОСОБА_3 пошту», (тільки це на його прохання зробив ОСОБА_5, так як він в березні 2012р. хворів) оскільки раніше відправляв ОСОБА_2 інше автомобільне обладнання, а саме стенд, що підтверджується як вважає обвинувачений наданою ним товарно-транспортною накладною №1004218864 (т.2 а.с.27) та останній його отримав і претензій з цього приводу не мав також не підтверджує отримання потерпілим сканера марки «Launch Х-431 GX3».

Твердження обвинуваченого та свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 стару накладну згідно якої раніше надсилав через ТОВ «ОСОБА_3 пошта» на адресу потерпілого ОСОБА_2 стенд для того, щоб саме за вказаною там адресою надіслати і сканер, не підтверджує направлення потерпілому сканера, оскільки на товарно-транспортній накладній №1004218864 взагалі не вказана точна адреса потерпілого ОСОБА_2, а в інформації про отримувача лише зазначено м.Джанкой, ПП Железняк, адреса куди доставляється вантаж «НП№1», телефон та імя контактної особи «Вячеслав». Обвинувачений ОСОБА_1 сам стверджує, що сварився із потерпілим з приводу не отримання останнім сканера, але із письмовим зверненням до ТОВ «ОСОБА_3 пошта» з приводу відправлення ним товару потерпілому та неотримання такого ОСОБА_2 не звертався.

Доводи обвинуваченого, що потерпілий мав всі питання щодо неотримання сканера вирішувати з інтернет-аукціоном Аукро, який мав би відшкодувати йому понесені збитки є безпідставними, оскільки за повідомленням представника ТОВ «Аукро Україна» №551-03 від 26.05.2014р. лот НОМЕР_1 користувача ОСОБА_2 не подавав заявку на компенсацію по Програмі Захисту покупців та така програма не покриває лоти оплата яких здійснювалася на реквізити третіх осіб(т.1 а.с.195-201).

Суд визнає показання потерпілого ОСОБА_2 достовірними і обєктивними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні: заявою з додатками представника ТОВ «Аукро Україна» ОСОБА_7 за №079 ИС від 18.01.2013р. до начальника УМВС України в Житомирській області з приводу звернення в Службу безпеки інтернет-аукціону Аукро користувача ОСОБА_2, квитанцією №60 від 16.02.2012р. про переказ потерпілим ОСОБА_2 16.02.2012р. грошових коштів в сумі 11700грн на банківський рахунок ОСОБА_1 №26255007121963 в АТ «УкрСиббанку». Підстав обмовляти обвинуваченого потерпілим судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ч.3 ст.190КК України, які виразилися у заволодіння чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.4 ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що помякшують та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд виключає із обвинувачення кваліфікуючу ознаку повторність, оскільки відсутні дані, що ОСОБА_1 раніше вчинив будь-який із злочинів, передбачених ст.ст.185,186,187,189-191, 262КК України.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 як особа, посередньо характеризується по місцю проживання, працює, на обліку в наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи наведене, думку потерпілого щодо призначення не суворого покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 11700грн матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання стосовно речових доказів судом вирішуються в порядку ст.100КПК України.

Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання за цим законом 3 (три) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді застави до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін.

Заставу в розмірі 24360грн після припинення запобіжного заходу повернути заставодавцю ОСОБА_10.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11700грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази: квитанцію №60 від 16.02.2012р. АТ «УкрСиббаннк», роздруківку ТОВ «Аукро Україна», відповідь СПД ФО ОСОБА_8, договір-анкету «УкрСиббанку» на відкриття рахунку, договір дистанційного обслуговування, виписку за картковим рахунком клієнта, рух по рахунку залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Зіневич І.В.