Рішення № 5357534, 13.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2009 р. Справа 8/197-09

за позовом:Державного підприємства Ладижинської виправної колонії № 39 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (с. Губник, Тростянецького району , Вінницької області, код 08679586)

до: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (с. Ободівка, Тростянецького району , Вінницької області, іден. код НОМЕР_1)

про стягнення 1071,92 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Цимбал Т.І., за дорученням

відповідача : ОСОБА_1, СПД

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1071,92 грн. , з яких 677,28 грн. боргу, 337 грн. інфляційних втрат та 57,64 грн. - 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду в засідання не надав та не надіслав. В засіданні суду подав пояснення в яких підтвердив , що 28.06.06 р. та 01.07.06 р. по накладним № 36/1, № 37/2 , № 38/3 та № 39/4 поставив позивачу на переробку ліс круглий порід дуба та ясена на дошки обрізної, паркетної заготовки Ладижинській ВК № 39, з якого було частково перероблено лісоматеріали і відпущено відповідачу дошку обрізну в кількості 6,8 куб. м. Сума послуг по виготовленню дошки обрізної складає 677,28 грн. За надані позивачем послуги розрахунки не були проведені в зв'язку з тим , що продукція була перероблена не вся і залишок лісоматеріалу не повернено відповідачу.

Представник позивача в засіданні суду свої позовні вимоги підтримав в повній сумі посилаючись на те , що 01.09.06 р. по усній домовленості позивач надав відповідачу послуги по виготовленню з наданого відповідачем лісоматеріалу дошки обрізної в кількості 6,8 куб. м. по ціні 83 грн. на загальну суму 677,28 грн. з ПДВ. Відповідач розрахунків за надані послуги не провів в зв'язку з чим позивачем було надіслано відповідачу претензію про сплату боргу. Станом на день подання позову до суду та розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків за отримані послуги.

По клопотанню сторін справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представника позивача та відповідача, судом встановлено , що відповідач по усній домовленості по накладним № 36/1 від 28.06.06 р., № 37/2 від 28.06.09 р., № 39/4 від 01.07.06 р. та № 38/2 від 01.07.06 р. поставив позивачу на переробку ліс круглий порід дуба та ясена на дошки обрізної, паркетної заготовки.

Позивач на виконання усної домовленості з відповідачем по накладній № 0352 від 01.09.06 р. надав останньому послуги по виготовленню дошки обрізної в кількості 6,8 куб. м. на загальну суму 677,28 грн.

В зв'язку з тим , що відповідач не здійснював з позивачем розрахунків за отримані послуги по виготовленню дошки обрізної , останнім 19.09.08 р. на адресу відповідача було надіслано претензію № 28/8 від 25.09.08 р. , яку відповідач згідно поштового повідомлення отримав 02.10.08 р. та залишив без відповіді і оплати.

Претензія позивача № 3773 від 28.11.06 р. , яку надано позивачем до матеріалів позовної заяви судом не приймається до розгляду оскільки позивачем не надано суду доказів її надіслання відповідачу.

Згідно з ст. 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 175 ГК України). Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отримані послуги. Тому , з огляду на викладене , позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 677,28 грн. боргу на підставі ст. 11,530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено , що відповідач крім суми боргу нарахував на загальну суму боргу до стягнення з відповідача 57,64 грн. - 3% річних за період з 01.10.06 р. по 31.07.09 р. та 337 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2006 р. по липень 2009 р.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України після отримання претензії № 28/8 від 25.09.08 р. (згідно поштового повідомлення відповідач отримав дану претензію 02.10.08 р.) , він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши розрахунок позивача та всі обставини справи , суд дійшов висновку , що позивач при розрахунку припустився помилок, а саме : позивач здійснює розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з моменту надіслання відповідачу претензії № 3773 від 28.11.06 р. , що є не вірним, оскільки ним не надано суду доказів надіслання даної претензії відповідачу.

Тому , з огляду на викладене , суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних слід здійснювати з часу отримання відповідачем претензії № 28/8 від 25.09.08 р. - 02.10.08 р.

Таким чином , на користь позивача слід стягнути 16,46 грн. - 3% річних за період з 10.10.08 р. по 31.07.09 р. та 88,11 грн. інфляційних втрат за період з 10.10.08 р. по 30.06.09 р. В позові про стягнення 41,18 грн. - 3% річних та 248,89 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як заявленим необґрунтовано та безпідставно.

Відповідно до положень ст.44,49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову.

Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,612, 614 Цивільного кодексу України ст. 44 , 49, ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , с. Ободівка, Тростянецького району , Вінницької області, іден. код НОМЕР_1 (банківські реквізити не вказано) на користь Державного підприємства Ладижинської виправної колонії № 39 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області , с. Губник, Тростянецького району , Вінницької області, код 08679586 (р/р 260061316 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247) 677,28 грн. боргу , 16,46 грн. - 3% річних, 88,11 грн. інфляційних втрат, 74,39 грн. державного мита та 172,13 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В позові про стягнення 41,18 грн. - 3% річних та 248,89 грн. інфляційних втрат відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Губник, Тростянецького району , Вінницької області)

3 - відповідачу (с. Ободівка, Тростянецького району , Вінницької області)