Ухвала суду № 53575023, 04.11.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі -ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ДПІ, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшн Груп», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 квітня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ДПІ 28 липня 2015 року звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Ухвалою Верховного Суду України від 17 вересня 2015 року заяву ДПІ залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків до 12 жовтня 2015 року.

15 жовтня 2015 року від ДПІ надійшла відповідна заява, недоліки заяви про перегляд виправлені.

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2007 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційними судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК), пункту 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, частини третьої статті 86 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року.

Так, у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що позивач не отримав інвестиційний прибуток, відтак відсутні правові підстави для оподаткування спірної суми коштів податком на доходи фізичних осіб у порядку пункту 170.2 статті 170 ПК з огляду на встановлені обставини справи щодо не перевищення вартості продажу частки у статутному капіталі по відношенню до вартості її придбання.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційними судами одних й тих самих норм матеріального права, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду доказів, які підтверджують внесення ним в касу відповідача 4490 грн 18 коп. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 3 серпня 2004 року №75, а товар, оплачений ним за платіжним дорученням від 30 липня 2004 року №4, отриманий згідно накладної від 3 серпня 2004 року №75.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні спірним відносинам у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшн Груп», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко М.І. Гриців О.О. Терлецький