Ухвала суду № 53574903, 10.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р.Справа № 816/3474/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Пасько Т.Г.

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 816/3474/15

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17 вересня 2015 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 22 червня 2015 року № 135-17.

У апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, ч. 4 ст. 11, ст.86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що транспортний податок на автомобіль, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, обчислений контролюючим органом за наявності правової підстави (з 01.01.2015 року такий вид податку запроваджено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VІІІ), у зв'язку з чим у передбачені ПК України строки позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення.

ОСОБА_3 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у липні 2014 року позивач придбав автомобіль легковий універсал-В Mitsubishi Pajero Wagon, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 3200 куб. см., білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, первинна державна реєстрація якого здійснена 17 липня 2014 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 19).

22 червня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 135-17 (а.с. 17), яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2015 року № 135-17, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідачем, в свою чергу, не доведено що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення останній діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності до статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

В спірному податковому повідомленні-рішенні у графі "посилання на пункт та статтю законодавчого акта, відповідно до якого здійснений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань" контролюючим органом зазначено як підставу для нарахування податкового зобов'язання статтю 286 Податкового кодексу України (порядок обчислення плати за землю), а також вказано строки сплати з посиланням на статтю 287 Податкового кодексу України (строк сплати плати за землю) та статтю 288 Податкового кодексу України (орендна плата).

З приводу наявності дефектів, допущених при оформленні податкових повідомлень-рішень, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2014 року № 375/11/14-14 викладено принцип розгляду податкових спорів та констатовано, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах його компетенції та можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. В той же час, окремі дефекти, якщо такі є, не повинні змінювати суті спірного рішення, а з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення.

Зважаючи на наявність у приватній власності позивача земельної ділянки (а.с. 26-27), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміст спірного податкового повідомлення-рішення виключає можливість встановити правову підставу, а також податковий період, за який відповідачем нараховано податкове зобов'язання та за яким саме платежем, визначити строки його сплати з огляду на посилання на положення статей 286-288 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015р. №135-17 підлягає скасуванню.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що зі змісту податкового повідомлення-рішення можливо встановити вид та розмір зобов'язання, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки неправильно зазначена правова підстава для нарахування податкового зобов'язання не може розцінюватись як дефект податкового повідомлення-рішення, а свідчить про його незаконність.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 816/3474/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2015 р.