Постанова № 53574716, 17.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 876/2711/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Обрізка І.М.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

20.10.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Моноліт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.07.2014 року: №0002642201/11183, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 390 105,00 грн.; №0002632201/11181, яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 21 302,64 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002632201/11181 від 24.07.2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002642201/11183 від 24.07.2014 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38 2476,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» в період, що перевірявся, користувалось земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 04.05.2006 року терміном на 15 років, укладеного з Бірківською сільською радою Яворівського району Львівської області з цільовим призначенням для будівництва житлових будинків. Сплачену орендну плату за землю включено позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Використання вказаної земельної ділянки у господарській діяльності позивачем підтверджується: актом робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж, договором підряду на виконання проектних робіт, банківською випискою на оплату грошових коштів за проектні роботи, договорами про відшкодування витрат на будівництво електричних мереж та банківськими виписками на оплату грошових коштів згідно цих договорів, рахунком за активну енергію, рахунками на компенсацію за електроенергію, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 103 за 2013 рік, оборотно-сальдовою відомістю по субрахунках за 2013 рік, балансом ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» на 31.12.2013 року.

Таким чином, позивачем з моменту укладення договору оренди, побудовано та введено в експлуатацію високовольтну лінію електропередач з необхідним обладнанням. За період, що перевірявся, лінія електропередач з відповідним обладнанням в с. Бірки, Яворівського району Львівської області знаходилась у власності ТзОВ «ПБГ «Моноліт», що підтверджено відповідними документами, а також матеріалами акту позапланової виїзної перевірки від 17.04.2014р. №856/22-01/33087544.

На договірних умовах позивач надавав можливість під'єднатися до лінії електропередач мешканцям с. Бірки, які отримують електричну енергію. Плата за під'єднання фізичних осіб до лінії електропередач включена до доходів від операційної діяльності та задекларована ТзОВ «ПБГ «Моноліт» в декларації з податку на прибуток підприємств. В процесі господарської діяльності відповідач отримував доходи від використання основних засобів, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Також, позивачем укладено договори та проведено оплату за розробку ескізного проекту котеджного містечка у с. Бірки Яворівського району Львівської області, що засвідчує намір подальшого використання орендованої земельної ділянки у власній господарській діяльності.

Отже, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат сплачену орендну плату за земельну ділянку в сумі 494 809,98 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що станом на 01.01.2011 року та 31.12.2013 року у ТзОВ «ПБГ «Моноліт» існувала кредиторська заборгованість в сумі 2868,43 польських злотих перед компанією ВЕТS АG (Віоепеrgetuic Тесhnologic Соmerce АG) (Швейцарія), яка фактично виникла 02.10.2009 року на підставі договору позики від 20.08.2008 року та підлягала поверненню до 20.08.2013 року. По вказаній заборгованості позивача перед компанією ВЕТS АG (Віоепеrgetuic Тесhnologic Соmerce АG) (Швейцарія) минув строк позовної давності, а тому така вважається безнадійною. Вказана обставина не заперечується позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України щодо заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 7629,02 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм права, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що в ході проведення перевірки, зокрема, встановлено порушення ТзОВ «НІЖ «Моноліт» пп. 138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України в частині завищення витрат, внаслідок віднесення до витрат суми нарахованих податків та зборів - орендної плати за землю за земельну ділянку, яка не використовується підприємством в господарській діяльності.

Посилається на те, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до складу витрат платників податків, відповідно до пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, за умови наявності зв'язку витрат платника податку на сплату орендної плати за землю з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Апелянт стверджує, що ТзОВ «ПБК «Моноліт» за перевірений період користувалося земельною ділянкою, що розташована за адресою с.Бірки, Яворівського району, Львівської області, загальною площею 10,4195 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.05.2006 року №418 терміном на 10 років, укладеним з Бірківською сільською радою з метою використання для будівництва будинку. В свою чергу, згідно представлених до перевірки документів, встановлено, що за перевірений період підприємство не здійснювало фінансово-господарської діяльності щодо впорядкування території, розбирання старих будівель та робіт по підготовці будівельного майданчика під будівництво, не уклало жодного договору пов'язаного з будівництвом та обслуговуванням житлово-офісного комплексу, в тому числі і договорів на вишукувально-розвідувальні роботи, проектування будівництва, генпідрядних чи субпідрядних робіт, договорів на інвестування житлового будівництва з будь-якими фізичними чи юридичними особами. Крім того, до перевірки не надано дозвільних документів на проведення будівельних робіт чи будівництво об'єкта.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» з питань правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року складено акт від 17.04.2014 року № 856/22-01/33087544.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» вимог п.5.1., пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.135.1, пп.135.5.4, пп.135.5.5, п.135.5 ст.135, пп.138.1.1, п.п.138.4, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 701905,00 грн., в тому числі за 2011 рік на суму 52 602,64 грн., за 2012 рік на суму 196 236,67 грн., за 2013 рік на суму 453 065,69 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 року №0001482201/6581, яким ТзОВ «ПБГ «Моноліт» зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 701905,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 року №0001482201/6581 позивачем було оскаржено в адміністративному порядку і рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області від 17.07.2014 року №17325/10/13-01-10-08-05/1053 податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 року №0001482201/6581 скасовано в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік в сумі 62960,69 грн., а в іншій частині це рішення залишено без змін. Крім цього, за результатами розгляду скарги позивача Головним управлінням Міндоходів у Львівській області зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 21302,64 грн.

24 квітня 2014 року на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0002642201/11183, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 390105,00 грн.; №0002632201/11181, яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 21 302,64 грн.

Встановлено, що 4 травня 2006 року між ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» та Бірківською сільською радою Яворівського району Львівської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,4195 га., що розташована в с. Бірки Яворівського району Львівської області, терміном на 15 років з цільовим призначенням - для будівництва житлових будинків.

Позивачем, з моменту укладення договору оренди, побудовано та введено в експлуатацію лише високовольтну лінію електропередач з необхідним обладнанням, а сплачену орендну плату за землю включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок то відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно з пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України інші операційні витрати включають, зокрема, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом, до яких, виходячи зі змісту ст.9 Кодексу віднесено плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Враховуючи вищевикладене, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до складу витрат платників податків відповідно до пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України за умови наявності зв'язку витрат платника податку на сплату орендної плати за землю з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Згідно представлених до перевірки документів встановлено, що за період, що підлягав перевірці, ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» не здійснювало фінансово-господарської діяльності щодо впорядкування території, розбирання старих будівель та робіт по підготовці будівельного майданчика під будівництво, не уклало жодного договору, пов'язаного з будівництвом та обслуговуванням житлово-офісного комплексу, в тому числі і договорів на вишукувально-розвідувальні роботи, проектування будівництва, генпідрядиих робіт, субпідрядних робіт чи договорів на інвестування житлового будівництва з будь-якими фізичними чи юридичними особами.

Крім того, до перевірки не надано дозвільних документів на проведення будівельних робіт чи будівництво об'єкта.

Тобто, ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» не доведено про намір здійснювати будівництво на вказаній земельній ділянці і відповідно, не доведено пов'язаність витрат, понесених за оренду земельної ділянки, із його господарською діяльністю.

Посилання апелянта на те, що використання ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» земельної ділянки у господарській діяльності підтверджується актом робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж, договором підряду на виконання проектних робіт, банківською випискою на оплату грошових коштів за проектні роботи, договорами про відшкодування витрат на будівництво електричних мереж та банківськими виписками на оплату грошових коштів згідно цих договорів, рахунком за активну енергію, рахунками на компенсацію за електроенергію судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки вказані документи не підтверджують цільове використання земельної ділянки - для будівництва, а підтверджують лише введення в експлуатацію високовольтної лінії електропередач з необхідним обладнанням, що не заперечується відповідачем. Жодних доказів того, що земельна ділянка буде використана під будівництво, тобто у господарській діяльності ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт», не надано.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що цілком правомірним є висновок щодо завищення позивачем витрат внаслідок віднесення до них суми нарахованих податків та зборів - орендної плати за землю за земельну ділянку, яка не використовувалась ТзОВ «Промислово-будівельна група «Моноліт» в господарській діяльності.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №813/7098/14 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податковх повідомлень-рішень ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 24.07.2014 року № 0002642201/11183 та №0002632201/11181 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.М. Обрізко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.11.2015 року.