Ухвала суду № 53574707, 11.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 р. Справа № 876/11516/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника позивача Білобраси Т.Б.

представника відповідача Антонюка У.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПАТ «Львівобленерго») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ у м. Львові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №6282301/0/10449 від 13.06.2007р., №6282301/1/15437 від 20.08.2007р., №6282301/2/19666 від 01.11.2007р., №6282301/3/310 від 11.01.2008р.

Вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог податкового законодавства, і такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2013 року позов задоволений.

Відповідач - спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки в поданій ПАТ «Львівобленерго» декларації за 2006 рік не заповнені відповідні рядки, що відображають коригування валових витрат, то відповідно, відсутнє підтвердження, що нараховані штрафні санкції стосуються саме коригування валових витрат по операції з придбання у ТзОВ «Діалог-Київ» основних засобів на суму 899 997 грн.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Львові проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Львівобленерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складений акт № 18/23-2/00131587 від 31.05.2007 року.

На підставі акта 13 червня 2007 року прийняте податкове повідомлення рішення №6282301/0/10449, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток за основним платежем на 411 009,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 150 044,40грн, з яких 112 499,63 грн - штрафні (фінансові) санкції за договором з ТзОВ «Діалог-Київ».

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Львові прийняті податкові повідомлення-рішення № 6280301/1/15437 від 20.08.2007 року, № 6280301/2/19666 від 01.11.2007 року, № 6282301/3/310 від 11.01.2008 року, якими ПАТ «Львівобленерго» визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 397 179,06 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 147 278,41грн, з яких 112 499,63 грн - штрафні (фінансові) санкції за договором з ТзОВ «Діалог-Київ».

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а також прав позивача, і відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТзОВ «Діалог-Київ» (постачальник) та ПАТ «Львівобленерго» (замовник) був укладений договір № 12/06-137, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити продукцію, а замовник прийняти та оплатити її, сума поставки замовленого товару становить 1 079 996,40 грн, в тому числі ПДВ - 179 999,40 грн. Зазначений товар був оплачений шляхом оплати на розрахунковий рахунок ТзОВ «Діалог-Київ» платіжним дорученням № 2866 від 30.03.2006 року на суму 1 079 996, 40 грн.

Перевіркою встановлено, що сума 899 997,00 грн включена ПАТ «Львівобленерго» до складу валових витрат у І кварталі 2006 року та відображено в декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2006 року.

В акті перевірки зазначено, що фактичне оприбуткування основних засобів на суму 899 997,00 грн. відбулося у жовтні 2006 року. ПАТ «Львівобленерго» відкориговано попередню оплату по ТзОВ «Діалог-Київ» у ІV кварталі 2006 року шляхом зменшення валових витрат в розмірі 899 997,00 грн.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що в порушення вимог Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» ПАТ «Львівобленерго» завищена сума валових витрат у І кварталі 2006 року на суму 899 997,00 грн, та в ІV кварталі 2006 року занижено валові витрати в розмірі 899 997,00грн, що стало підставою для визначення суми податкового зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях на 112 499,63 грн на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків».

Як зазначено у п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994р. з наступними змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно п.17.2 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний; а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Наказом Державної податкової адміністрації України №766 від 11.12.2006р., який був чинний на момент проведення спірної перевірки, затверджено Методичні рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток (далі-Наказу Державної податкової адміністрації України № 766 від 11.12.2006 року).

Розділом ІІ Наказу Державної податкової адміністрації України № 766 від 11.12.2006 року визначений порядок приймання та обробка податкової звітності з податку на прибуток, згідно якого у разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 15 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»«) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

По закінченні термінів обробки податкової звітності наступного робочого дня підрозділами інформатизації процесів оподаткування формується зведена інформація з податку на прибуток у вигляді відповідних переліків.

Розглянувши переліки №3, 4, 5, працівники відділів адміністрування податку на прибуток складають акти перевірок своєчасності подання звітності з податку на прибуток підприємства, своєчасності сплати цього податку до бюджету та камеральної перевірки податкової звітності з цього податку.

Розділом III Наказу Державної податкової адміністрації України № 766 від 11.12.2006 року визначено порядок організації та проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, згідно якого всі податкові декларації і розрахунки, що подаються платником до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів адміністрування податку на прибуток.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником.

Тобто, зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»« камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Напрямами камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків по податках, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок).

У разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України № 766 від 11.12.2006 року при камеральній перевірці уточненого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в обов'язковому порядку використовуються дані декларації, показники якої виправляються.

Абзацом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»« передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначених штрафних санкцій у розмірі 112,499,63 грн по операціях з ТзОВ «Діалог-Київ», оскільки ПАТ «Львівобленерго» був сплачений податок на прибуток, що підтверджується декларацією за 2006 рік, поданою до Державної податкової служби.

Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів не є підставою для формування заниження (завищення) податкового зобов'язання, та не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій. Також апеляційний суд зазначає, що податковим органом не було доведено, що у своїй податковій декларації позивачем не було відображено суму штрафних санкцій у розмірі п'яти відсотків від суми самостійно виявленої помилки (11 250,00 грн.) .

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі № 813/3607/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 13.11.2015 року