Ухвала суду № 53574673, 10.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 876/10924/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА :

Приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль" 01.08.2011року звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601, № 0014361601.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена документальна невиїзна позапланова перевірка з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, про що складено акт № 5404/15-2/32743630 від 11.07.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки 22.07.2011 року Луцька ОДПІ прийняла такі податкові повідомлення-рішення: № 0014341601, яким визначено позивачу до сплати податкове зобов'язання в сумі 4585,64 грн.; № 0014351601, яким ПП ТД "Укр-Петроль" визначено до сплати податкове зобов'язання в сумі 109963,10 грн.; № 0014361601, згідно з яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання в розмірі 342329,55 грн. На думку позивача, вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як незаконні, оскільки податковий орган порушив порядок проведення перевірки, а до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень платнику не були надані їх розрахунки, що позбавляє позивача зрозуміти природу походження та наявності боргу. Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601, № 0014361601.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601, № 0014361601 винесені правомірно, штрафні санкції застосовані у правильному розмірі за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з ПДВ, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач незаконно самостійно змінював призначення платежу, визначеного позивачем при сплаті податкових зобов'язань з ПДВ протягом липня - грудня 2010 року, з метою погашення податкового боргу, та для розрахунків сум штрафів за 2010 рік податковий орган брав саме дату самостійного погашення цим органом податкового боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період, тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність застосування до позивача за порушення строків сплати грошових зобов'язань за 2010 рік штрафних санкцій у розмірах, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно із пунктом 87.9 статті 87 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З цього слідує, що лише з 01.01.2011 року податкові органи за законодавчих підставах отримали право зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як слідує із матеріалів справи, задекларовані суми податкових зобов'язань з ПДВ за січень - травень 2011 року позивач своєчасно сплачував згідно із платіжними дорученнями . Разом з тим, з розрахунку до податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601, відповідачем застосовані до позивача штрафні санкції (у розмірі 10%, 20%) за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ у 2011 році. При цьому, податковий орган виходив з того, що згідно з даними зворотного боку облікової картки платника ПДВ станом на 01.01.2011 року за позивачем рахувався податковий борг з ПДВ в сумі 27625,00 грн. , тому у 2011 році зараховував сплату поточних зобов'язань з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що ПП ТД "Укр-Петроль" зареєстровано, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 393893 , довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 439 від 10.04.2007 року, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07.05.2012 року № 479 зареєстрований платником ПДВ згідно із свідоцтвом № 02821767 від 19.01.2005 року .

11.07.2011 року Луцькою ОДПІ проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП ТД "Укр-Петроль" з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, про що складено акт від 11.07.2011 року № 5404/15-2/32743630 . В акті перевірки зазначено, що у відповідності з вимогами та на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв на момент вчинення правопорушення, та у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (ПК України) ПП ТД "Укр-Петроль" зобов'язане сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% такої суми, що становить 4585,64 грн.; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20% такої суми, що становить 109963,10 грн.; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50% такої суми, що становить 342329,55 грн.

На підставі акту перевірки від 11.07.2011 року № 5404/15-2/32743630 Луцька ОДПІ 22.07.2011 року прийняла такі податкові повідомлення-рішення форми "Ш": - № 0014341601, яким за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 45856,40 грн. зобов'язала позивача сплатити штраф в розмірі 10%, що становить 4585,64 грн. ; - № 0014351601, яким за затримку на 89 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 549815,50 грн. зобов'язала ПП ТД "Укр-Петроль" сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 109963,10 грн. ; - № 0014361601, яким за затримку на 163 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 684659,55 грн. зобов'язала позивача сплатити штраф в розмірі 50%, що становить 342329,55 грн. .

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 31.12.2010 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як слідує із акту перевірки від 11.07.2011 року № 5404/15-2/32743630, предметом вказаної перевірки були питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за період з 14.07.2010 року по 30.05.2011 року (т. 1, а. с. 26).

Судом встановлено, що протягом червня 2010 року - травня 2011 року позивач у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні податкові періоди декларував до сплати до бюджету відповідні суми податкових зобов'язань, а саме: червень 2010 року - 27941,00 грн. (т. 1, а. с. 84-85), липень 2010 року - 51574,00 грн. (т. 1, а. с. 86-87), серпень 2010 року - 56752,00 грн. (т. 1, а. с. 88-89), вересень 2010 року - 11162,00 грн. (т. 1, а. с. 90-91), жовтень 2010 року - 8633,00 грн. (т. 1, а. с. 92-93), листопад 2010 року - 11865,00 грн. (т. 1, а. с. 94-95), грудень 2010 року - 7563,00 грн. (т. 1, а. с. 96-97), січень 2011 року - 8704,00 грн. (т. 1, а. с. 98-101), лютий 2011 року - 4543,00 грн. (т. 1, а. с. 102-105), березень 2011 року - 5528,00 грн. (т. 1, а. с. 106-108), квітень 2011 року - 4819,00 грн. (т. 1, а. с. 109-111), травень 2011 року - 3392,00 грн. (т. 1, а. с. 112-114).

Визначені у податкових деклараціях суми ПДВ позивач сплачував згідно з платіжними дорученнями від 29.07.2010 року № 7017, від 30.08.2010 року № 7669, від 31.08.2010 року № 7690, від 30.09.2010 року № 8048, від 01.11.2010 року № 8320, від 30.11.2010 року № 8563, від 30.12.2010 року № 8791, від 28.01.2011 року № 130, від 28.02.2011 року № 362, від 30.03.2011 року № 504, від 29.04.2011 року № 638, від 30.05.2011 року № 722, від 29.06.2011 року № 793 (т. 1, а. с. 115-127). При цьому, у графі "призначення платежу " усіх вказаних платіжних доручень позивач чітко вказував період, за який проводиться сплата ПДВ.

Крім того, судом встановлено, що постановою Господарського суду Волинської області від 05.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 року, у справі № 05/58-2А за позовом ПП ТД "Укр-Петроль" до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення позов задоволено, податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 000582399/0/5344/10/23-1 від 26.02.2007 року, яким ПП ТД "Укр-Петроль" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1646136,00 грн. (в т. ч. 1097424,00 грн. основного платежу, 548712,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) визнано нечинним (т. 1, а. с. 162-172).

Проте, постановою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 року (описку щодо дати постановлення виправлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 року) постанову Господарського суду Волинської області від 05.10.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ПП ТД "Укр-Петроль" до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовлено (т. 1, а. с. 173-177). Постановою Верховного Суду України від 17.12.2010 року у задоволенні заяви ПП ТД "Укр-Петроль" про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 року відмовлено (т. 1, а. с. 183-185).

Таким чином, у зв'язку із прийняттям постанови Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 року у позивача виникли податкові зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 1646136,00 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ № 000582399/0/5344/10/23-1 від 26.02.2007 року. При цьому, з 07.07.2010 року в обліковій картці платника (т. 1, а. с. 136-157) було відображене вказане податкове зобов'язання з ПДВ згідно із службовим листом юридичного відділу Луцької ОДПІ від 06.07.2010 року (т. 1, а. с. 222).

Як встановлено судом, 05.08.2010 року ПП ТД "Укр-Петроль" звернулося до Луцької ОДПІ з листом погодити графік погашення податкового боргу в сумі 1644136,56 грн. протягом серпня - грудня 2010 року (т. 1, а. с. 128). Податкові зобов'язання з ПДВ, визначені податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ № 000582399/0/5344/10/23-1 від 26.02.2007 року, позивачем були повністю сплачені згідно із платіжними дорученнями від 30.08.2010 року № 7678, від 01.10.2010 року № 8073, від 29.10.2010 року № 8316, від 24.12.2010 року № 8744 (т. 1, а. с. 132), від 27.12.2010 року № 8757, від 30.12.2010 року № 8797 (т. 1, а. с. 129-134). При цьому, у графі "призначення платежу " вказаних платіжних доручень позивач вказував про сплату ПДВ за відповідний період згідно з графіком.

Суд приходить до висновку, що ПП ТД "Укр-Петроль" несвоєчасно сплатило податкові зобов'язання з ПДВ, визначені податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ № 000582399/0/5344/10/23-1 від 26.02.2007 року, через що у позивача у 2010 році виник податковий борг з ПДВ, який був погашений до 30.12.2010 року.

Разом з тим, як слідує із даних зворотного боку облікової картки платника, податковий орган протягом 2010 року не брав до уваги визначене у платіжних дорученнях платником призначення платежу, а самостійно зараховував кошти в погашення податкового боргу з ПДВ (т. 1, а. с. 144-157).

Як слідує із розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (т. 1, а. с. 219-221), для розрахунків сум штрафів податковий орган брав саме дату самостійного погашення цим органом податкового боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.

Проте, пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 31.12.2010 року) не надавав податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема, з метою погашення податкового боргу. У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання. Самостійно визначивши та перерахувавши суми ПДВ, позивач виконав своє зобов'язання зі сплати ПДВ за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вказана правова позиція знайшла своє відображення також у постанові Верховного Суду України від 27.10.2009 року у справі за позовом Джанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до Джанкойської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки відповідач незаконно самостійно змінював призначення платежу, визначеного позивачем при сплаті податкових зобов'язань з ПДВ протягом липня - грудня 2010 року, з метою погашення податкового боргу, та для розрахунків сум штрафів за 2010 рік податковий орган брав саме дату самостійного погашення цим органом податкового боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період, тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність застосування до позивача за порушення строків сплати грошових зобов'язань за 2010 рік штрафних санкцій у розмірах, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно із пунктом 87.9 статті 87 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З цього слідує, що лише з 01.01.2011 року податкові органи за законодавчих підставах отримали право зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як слідує із матеріалів справи, задекларовані суми податкових зобов'язань з ПДВ за січень - травень 2011 року (т. 1, а. с. 98-114) позивач своєчасно сплачував згідно із платіжними дорученнями (а. с. 116-127). Разом з тим, з розрахунку до податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601 (т. 1, а. с. 219, 221), відповідачем застосовані до позивача штрафні санкції (у розмірі 10%, 20%) за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ у 2011 році. При цьому, податковий орган виходив з того, що згідно з даними зворотного боку облікової картки платника ПДВ станом на 01.01.2011 року за позивачем рахувався податковий борг з ПДВ в сумі 27625,00 грн. (т. 1, а. с. 136), тому у 2011 році зараховував сплату поточних зобов'язань з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу.

Проте, не заперечуючи права податкового органу з 01.01.2011 року самостійно зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, та застосовувати штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань, у даній справі суд вважає, що відповідач не довів наявність у позивача станом на 01.01.2011 року податкового боргу з ПДВ (зокрема, суд враховує, що відповідач незаконно самостійно змінював призначення платежу, визначеного позивачем при сплаті податкових зобов'язань з ПДВ протягом липня - грудня 2010 року), а задекларовані суми грошових зобов'язань з ПДВ за січень - травень 2011 року позивач сплатив своєчасно, відтак, у податкового органу були відсутні підстави застосовувати до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за 2011 рік.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року, у справі № 2а/0370/1925/11 було визнано протиправним та скасовано наказ Луцької ОДПІ від 24.06.2011 року № 1825 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП ТД "Укр-Петроль" (т. 1, а. с. 65-69). Згідно із скасованим у судовому порядку наказом Луцької ОДПІ від 24.06.2011 року № 1825 була проведена перевірка, оформлена актом від 11.07.2011 року № 5404/15-2/32743630, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 22.07.2011 року № 0014341601, № 0014351601, № 0014361601.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі № 2а/0370/2134/11 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар