Постанова № 53574349, 17.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2015 року № 826/15793/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.В., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект»доДержавної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Габіони Будпроект») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДФС України), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві) про:

- визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті поданого TOB «Габіони Будпроект» 08.02.2015 року податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49;

- вважати прийнятим та зареєстрованим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, що було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49;

- зобов'язання ДФС України прийняти та визнати поданим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08 лютого 2015р. в 22:49;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняти та визнати поданим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, ДФС України, ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві протиправно не прийняла податкову звітність позивача в електронному вигляді.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували з огляду на його необґрунтованість та надали суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.09.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2015 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві прийняти та визнати поданим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві як платник податків.

Між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 26.02.2015 №260220141.

Квитанції №1 та №2 підтверджують, що договір про визнання електронних документів від 26.02.2015 №260220141 прийнято контролюючим органом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» засобами електронного зв'язку подало до ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року.

Однак, вказаний податковий розрахунок не був прийнятий на центральному рівні, що підтверджується квитанцією №1.

Після отримання даного повідомлення позивач дізнався про розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 року в односторонньому порядку.

ДФС України не прийняла розрахунок, мотивуючи відмову існуючою заборною у прийомі звітності по електронній пошті через можливу відсутність договору з ДФС України.

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 року за №228/25005 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Вимоги позивача в частині про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті поданого позивачем 08.02.2015 року податкового розрахунку сум доходу не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2015 року позивачу вручено лист Державної податкової інспекції у Печерському районі Міністерства доходів і зборів України у м. Києва, в якому зазначено, що за результатами здійснення заходів, передбачених п.12.5 розділу 12 наказу Міністерства фінансів України щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження TOB «Габіони Будпроект» за податковою адресою, не встановлено.

Тому у з в'язку із порушенням істотних умов Договору, зобов'язання сторін визначених договором №9009996705 від 26.02.2014 року припиняються, а податкова звітність, подана засобами електронного зв'язку, вважається не прийнятою.

За умовою пункту 4 глави 6 Договору, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

ТОВ «Габіони Будпроект» в судовому порядку було оскаржено дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 26.02.2014 №260220141. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі №826/2684/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року позов ТОВ «Габіони Будпроект» задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 року.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню па всій території України.

Згідно положень ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року набрала законної сили 19.05.2015 року.

У відповідності до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлені у справі №826/2684/15 обставини є приюдиційними.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2015 року позивачем засобами електронного документообігу для реєстрації в Єдиному реєстрі надіслано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 4 квартал 2014 року, тобто спірні правовідносини виникли до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року. А саме з 19.05.2015 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі 826/2684/15 підлягала обов'язковому виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті поданого TOB «Габіони Будпроект» 08.02.2015 року податкового розрахунку сум доходу не підлягає задоволенню, оскільки на час звернення позивача до ДФС України рішення у справі №826/26.02.2014 року не було прийняте, а отже договір про визнання електронних документів від 26.02.2014 №260220141 вважався таким, що розірваний в односторонньому порядку.

Крім того, беручи до уваги той факт, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі №826/2684/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 року були визнані протиправними, договір про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 року, після набрання законної сили рішенням у справі №826/2684/15, вважається дійсним, а отже, контролюючим органом було неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

А також враховуючи, зміст положень п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині, у якій позивач просить вважати прийнятим та зареєстрованим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, що було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49.

Також, взявши до уваги вищевикладене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ «Габіони Будпроект» в частині щодо зобов'язання ДФС України прийняти та визнати поданим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, оскільки позивачем вже було обрано належний спосіб захисту своїх інтересів, обґрунтованість якого було визнано судом.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи, викладені в адміністративному позові частково знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.4 ст.122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» задовольнити частково.

2. Вважати прийнятим та зареєстрованим 08.02.2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, що було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 року в 22:49.

3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Іщук

Судді: І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко