Постанова № 53574248, 13.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2015 року № 826/15573/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

України – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України – Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі – Відповідач) про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від “ 24” червня 2015р. №0000854301, відповідно до якого визначена наступна сума податкового зобов'язання Банку за платежем: податки та збори, не віднесені до інших категорій, 19090000, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 196 925, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що відповідно до пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України не є порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини Банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів Банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на кореспондентському рахунку.

Відповідач проти позовних вимог заперечував в повному, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Співробітниками Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України – Центрального офісу з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжного доручення ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 35713283) на перерахування до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2014 року.

За результатом перевірки складено Акт перевірки від 09.06.2015 року №623/28-10-43-101/09807856 (надалі – Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п. 129.6 ст.129 Кодексу з урахуванням п.8.2 ст.8 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (із змінами і доповненнями), не своєчасно зараховано плату за користування надрами для видобування корисних копалин згідно платіжного доручення від 17.02.2015 №1435 клієнта ТО В «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» за IV квартал 2014 року, на загальну суму 1 969 257,95 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р», яким до Позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 196 925,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 27.07.2015 р. №15644/6/99-99-10-01-02-25, яким залишено без розгляду скаргу Позивача.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Пунктом 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В силу п. 129.6 ст. 196 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

В силу п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

З аналізу викладеної норми вбачається, що відлік строку зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III встановлено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» за IV квартал 2014 року подано податковий розрахунок по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення від 06.02.2015 р. №9080209130 та уточнюючий розрахунок від 10.02.2015 №9080586157, якими задекларовано до сплати податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за IV квартал 2014 року у розмірі 1 969 257,95 грн. Термін сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до 19.02.2015 року включно.

ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» до установи банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 17.02.2015 року подано п/д №1435 від 17.02.2015 на суму 1 969 257,95 грн. - прийнято банком 17.02.2015р.

Фактично п/д №1435 від 17.02.2015 виконано банком (проведено банком) 20.02.2015 року. Сума податкового зобов'язання була зарахована до картки особового рахунку платника ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» 20.02.2015 р.

Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області було складено Акт про результати перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2014 року від 03.04.2015 №898/16- 03-15-04 ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат».

Отже, ТОВ «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» в повній мірі виконав покладені на нього обов'язки зі сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, проте Позивачем не здійснив свого зобов'язання із вчасного перерахування коштів.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні п. 129.6 ст. 196 Податкового кодексу України, за наслідками прийняття вищевказаного платіжного доручення, Позивач виступає банком платника, а не отримувача коштів.

Таким чином, порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку передбаченого п.129.7 ст. 129 Податкового кодексу України.

Позивач в позовній заяві робить посилання на скрутне становище в Банківській системі, проте Суд не погоджується з доводами Позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що Постановою правління Національного банку України у ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” було введено Тимчасову адміністрацію, призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а отже в даному випадку, Суд вважає, що Податковим органом застосовано правомірно до Позивача штрафні санкції за несвоєчасне перерахування коштів клієнта до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від “ 24” червня 2015р. №0000854301, відповідно до якого визначена наступна сума податкового зобов'язання Банку за платежем: податки та збори, не віднесені до інших категорій, 19090000, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 196 925, 80 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмові в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук