Постанова № 53574190, 16.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2015 року № 826/12133/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігора Григоровича 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, бездіяльності, повідомлення, рішення, скасування повідомлення та рішення, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігора Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування та визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії.

14.09.2015 через канцелярію суду надійшов адміністративний позов (з уточненням), який був прийнятий судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами було протиправно не включено позивача до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У судовому засіданні 13.10.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач-1 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач-1 обґрунтовує тим, що під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званої "розбивки" великого вкладу іншого клієнта, з огляду на що відкриття рахунку та внесення коштів на цей рахунок є нікчемними, а позивач не має вкладу в банку та не є вкладником банку.

Відповідач-2 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач-2 обґрунтовує тим, що складання Загального реєстру вкладників здійснюється на підставі переліку вкладників, переданого Уповноваженою особою, в якому інформація про позивача була відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку № 1737/15453/2014.

Згідно із умовами зазначеного договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UAН № НОМЕР_1 та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 12.09.2014, ОСОБА_3 перерахував на рахунок ОСОБА_1 кошти в розмірі 200 000,00 грн., відповідно до договору позики від 08.09.2014.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 № 597 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2014 № 97 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк", згідно з яким з 25.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "КБ "Експобанк".

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "КБ "Експобанк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 163 від 25.12.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк" до 24.01.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк"Волощука Ігоря Григоровича до 24.01.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 № 41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 15 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "КБ "Експобанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука Ігоря Григоровича строком на 1 рік з 26.01.2015 року по 25.01.2016 року включно.

Листом від 20.02.15 р. за № 1401/1064 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб його включено до переліку фізичних осіб-вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.

Листом від 17.07.15 р. за № 1101/4016 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського рахунку № 1737/15453/2014 від 12.09.14 з підстав, передбачених п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідачів щодо визнання правочину за договором банківського рахунку № 1737/15453/2014 від 12.09.14 нікчемним та щодо тимчасового блокування та призупинення виплат, вважаючи, що його має бути включено до переліку вкладників та загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною першою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частинами п'ятою та шостою зазначеної статті встановлено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ зазначеного Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до пункту 5 та 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів. протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2, 3 та 4 розділу IV зазначеного Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно з частиною другою статті 38 зазначеного Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативну норму, якою в обов'язковому порядку зобов'язує уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

Як встановлено судом з матеріалів справи, під час здійснення Уповноваженою особою дій щодо перевірки правочину, укладеного банком з позивачем, встановлено, що кошти у розмірі 200 000,00 грн. надійшли на поточний рахунок позивача внаслідок "дроблення" великої суми коштів на рахунку іншого клієнта - ОСОБА_3, що підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 та ОСОБА_3, наданих відповідачем-1.

Як стверджує відповідач-1, у випадку запровадження ліквідації банку власник великого рахунку, тобто ОСОБА_3, зміг би отримати свої кошти не в порядку черговості від банку, а за рахунок коштів Фонду, тобто внаслідок укладання таких правочинів надається перевага одному вкладнику, а саме власник великого рахунку мав намір отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування в сумі понад 200 000,00 грн., замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку як кредитор четвертої черги.

Таким чином, шляхом розміщення грошей на рахунку позивача від імені власника великого рахунку, були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд, звертає увагу на те, що з наданих відповідачем-1 доказів вбачається, що ОСОБА_3 12.09.2014 перерахував грошові кошти у рівних сумах по 200 000,00 грн. на 25 поточних рахунків фізичних осіб, відкритих в АТ "КБ "Експобанк", в тому числі і на рахунок позивача, в той час як з 11.09.2014 року банк був визнаний проблемним та на нього поширювалися обмеження на підставі постанови НБУ від 11.09.2014 року № 567/БТ, якою було установлено обмеження в діяльності банку, зокрема, зупинено операції щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб, коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в АТ "КБ "Експобанк".

Крім того, відповідно до електронного повідомлення НБУ від 12.01.2015 № 47-312/1313, вищезазначену постанову Правління НБУ було отримано головою Правління АТ "КБ "Експобанк" Гетьманенко Ю.І. 12.09.2014 о 15 год. 30 хв.

Таким чином, укладення позивачем договору банківського рахунку № 1737/15453/2014 від 12.09.14 та зарахування на нього коштів після 12.09.14 може свідчити про вчинення посадовими особами банку протиправних дій на порушення прямої заборони регулятора.

При чому, згідно наданої відповідачем-1 інформації поточний рахунок позивача було відкрито 12.09.14 р. о 11:32 (до отримання постанови Правління Національного банку України від 11.09.14 р. №567/БТ), а кошти на нього зараховано о 16:01 (після отримання постанови 12.09.2014 о 15:30 год.) шляхом перерахування з іншого рахунку, відкритого у банку, на ім'я позивача з призначенням платежу "згідно договору позики від 08.09.14".

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З врахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про нікчемність, укладеного позивачем, правочину з огляду на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також правомірним не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки, позивача не було включено до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у Фонду відсутні підстави для включення позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В той же час, судом встановлено, що позивача правомірно не було включено до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а, відтак, позовна вимога в даній частині не підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки, позивача не було включено до переліку вкладників, а також не було подано додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", який маєь право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача-2 включити позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до переліку фізичних осіб-вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів - протиправними та скасування такого рішення не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення Фондом таких дій та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов