Рішення № 5357164, 06.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2009 р.Справа № 8/861

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Мазуренко Т.В. - дов. від 01.11.08р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 5075,87 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5075,87 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №21762 від 26.06.08р., з яких 2911,14 грн. - сума основного боргу, 293,20 грн. - пеня, 366,50 грн. - 30% річних, 195,02 грн. - інфляційні та 1310,01 грн. - штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Надав довідку про стан заборгованості відповідача, згідно якої станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 2911,14 грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №21762 від 26.06.08р., розрахунки суми боргу, видаткові накладні, прибуткові касові ордери, акти звірки взаємних розрахунків, бухгалтерські довідки, статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.08р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №21762від 26.06.08р. (а.с.7), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, ціни на товар вказуються в накладній або рахунку. Сумою цього договору є сума всіх накладних, по яких товар відпускався покупцю протягом терміну дії договору.

Згідно з п. 3.1 зазначеного договору, розрахунки з продавцем здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на один з поточних рахунків продавця.

Пунктом 3.2 договору сторонами передбачено, що термін здійснення покупцем оплати за товар зазначається у видатковій накладній продавця на поставку цього товару. Якщо термін оплати за товар не вказано в накладній, тоді розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 4599,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №ГЛВ-018972/0072976/ від 22.12.08р. та №ГЛВ-018770/0072957/ від 18.12.08р. (а.с.10).

Як вбачається з зазначених вище накладних, термін оплати отриманого товару по накладній №ГЛВ-018770/0072957/ від 18.12.08р. - 26.12.08р., а по накладній №ГЛВ-018972/0072976/ від 22.12.08р. - 30.12.08р.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 1687,94 грн., про що свідчать прибуткові касові ордери (а.с.11-18).

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2911,14 грн. (4599,12 грн. - 1687,94 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2911,14 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 366,50 грн. 30% річних, 195,02 грн. інфляційних, 293,20 грн. пені та 1310,01 грн. штрафу.

Відповідно до п.6.2 та п.6.3 договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 45% від суми боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (встановленої на момент прострочення платежу) за кожен день прострочення платежу. При цьому сторони погодили, що пеня нараховується за весь час прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю 30% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 30% річних, інфляційні, пеня та штраф нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму основного боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, 10030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд" (м. Вінниця, вул. Іванова, 11, код ЄДРПОУ 34272574) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд" ,10025, м. Житомир, вул. Льонкова, 12, п/р 2600913773 в ЖОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 311528, код ЄДРПОУ 35200280:

- 2911,14 грн. - основного боргу;

- 293,20 грн. - пені;

- 366,50 грн. - 30% річних;

- 195,02 грн. - інфляційних;

- 1310,01 грн. - штрафу;

- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: ____

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу