Ухвала суду № 53567337, 17.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" листопада 2015 р. Справа № 906/1083/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Саврій В.А.

суддя Дужич С.П. , суддя Мамченко Ю.А.

розглянувши апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу господарського суду Житомирської області від "29" жовтня 2015 р. у справі № 906/1083/15

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (смт.Романів, Житомирська область)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 29.10.2015 року у справі № 906/1083/15 відмовлено в задоволенні клопотання Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №1952/10 від 16.09.2015 про відстрочення сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подала через господарський суд Житомирської області апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Однак, в матеріалах апеляційної скарги відсутня квитанція про сплату судового збору.

Відповідно до пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1218 грн.

Проте, в порушення приписів статті 94 ГПК України, апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому Законом розмірі та порядку.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Однак, апелянт до даного переліку не відноситься, а тому, повинен був сплатити судовий збір у встановленому розмірі та подати докази такої сплати.

Згідно п.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доводи апелянта, які вказані в апеляційній скарзі не наводять обставин, які б підтверджували неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неможливість сплати судового збору як необґрунтовані.

Крім того, пунктом 2 ч.1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Cторонами у справі про банкрутство, згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); разом з тим, учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарсько-процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року, належним доказом надіслання копії скарги іншій стороні у справі є розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, або засвідчений належним чином витяг з реєстру поштових відправлень.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що до вказаної вище апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.10.2015 року у справі № 906/1083/15 не додано доказів її надсилання сторонам у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з доданими до неї документами скаржнику без розгляду по суті на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

З огляду на вищевикладене апеляційну скаргу слід повернути заявнику.

Згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотаннями про його відновлення.

Керуючись 86, 93, п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Додаток: скаржнику - матеріали апеляційної скарги з додатками на 7 арк., конверт.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.