Вирок № 53566459, 18.11.2015, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2668/15-к

Провадження № 1-кп/541/201/2015

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Куцин В. М.,

при секретарі Борисенко М. Б.,

з участю прокурора Дрига А. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Ставище Попільнянського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2015 року близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, вантажним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автошляху сполученням Комишня - Попівка - Миргород у напрямку села Попівка Миргородського району перевозячи в якості пасажира ОСОБА_2.

Виконуючи маневр, поворот ліворуч, до населеного пункту Попівка Миргородського району, всупереч вимог п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку та дорожні умови з тим, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, з'їхав у правий по його напрямку руху кювет, де відбулося перекидання автомобіля.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримала згідно висновку судово-медичної експертизи №213 від 27.07.2015 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням, забій грудної клітини, синців, розташованих на долонній поверхні правого передпліччя в верхній третині, на передній поверхні лівої гомілки, в нижній третині, в ділянці правого колінного суглобу, на передній поверхні правої гомілки в нижній третині, на шиї зліва, садна, що розташовані на долонній поверхні правої кисті, в ділянці лівого колінного суглобу, які за ступенем тяжкості у своїй сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я та не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №54 від 27.07.2015 року, в описаній вище дорожній обстановці, в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких перед початком будь-якої зміни напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та п.12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Ці порушення з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Свою винуватість в інкримінованому йому діянні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю. Суду пояснив, що насправді 20.07.2015 року близько 7 годин 30 хвилин на автошляху Комишня - Попівка він керував автомобілем Газ 53, яким перевозив молоко. Пасажиром в автомобілі була ОСОБА_2 На повороті до села Попівка він не справився з керуванням, оскільки вийшли з ладу гальма, з'їхав в кювет, де автомобіль перевернувся. В результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження: перелом ключиці та численні садна та синці в зв'язку з чим перебувала на лікуванні в Миргородській ЦРЛ. Заявлений прокурором позов визнає. В скоєному розкаюється, просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 претензій до обвинуваченого не має, зв'язку з цим просила судовий розгляд кримінального провадження провести за її відсутності.

Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, оскільки учасники судового процесу не заперечували проти цього, встановивши правильність розуміння учасників судового провадження положень ст. 349 КПК України та не маючи сумніву в добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає за можливе при розгляді кримінального провадження обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням висновків судових експертиз та даних щодо особи обвинуваченого.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №213 від 27.07.2015 року ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням,забій грудної клітини, численні синці, які могли утворитися від дії тупих предметів при перекиданні автомобіля 20.07.2015 року, та у сукупності по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості, як спричинивші тривалий розлад здоров'я та не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Висновком судово-автотехнічної експертизи №54 від 27.07.2015 року встановлено, що в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п. п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. В умовах пригоди водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП, шляхом виконання ним вимог п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод (в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про перешкоди технічного характеру), які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів Правил.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, тобто скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, обставини які пом'якшують його покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, тому суд вважає, що виправлення засудженого можливе без реального відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням терміном один рік, та без позбавлення права керування транспортними засобами, що сприятиме досягненню мети виправлення і перевиховання та запобіганню вчинення нових злочинів у майбутньому.

Заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.

Речові докази: транспортний засіб ГАЗ 53 АЦПТ-3,3 реєстраційний номер НОМЕР_2 переданий на зберігання законному володільцеві - ОСОБА_3 (м. Миргород, вул. Київська,38), необхідно залишити в користуванні останньої та дозволити використовувати на власний розсуд.

Керуючись ст.ст. 349; 368; 370; 374; 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 286 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Позов прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Миргородської центральної лікарні (бюджетний рахунок 35427201035496 в УДК в Миргородському районі,ЄДРПОУ 01999402, МФО 831019) - 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 31 копійка на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Речові докази: транспортний засіб ГАЗ 53 АЦПТ-3,3 реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити у користуванні законного володільця ОСОБА_3 та дозволити використовувати на власний розсуд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. М. Куцин