Рішення № 53565757, 16.11.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р.Справа № 924/1673/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Янишиній Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод", смт. Летичів Хмельницької області

до приватного підприємства "Хмельницькмонолітбуд", м. Хмельницький

про стягнення 270 865,06 грн.,

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №3 від 01.12.2014 року

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.10.2015 року порушено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод", смт. Летичів Хмельницької області до приватного підприємства "Хмельницькмонолітбуд", м. Хмельницький про стягнення 270 865,06 грн.

Повноважний представник позивача в судових засіданнях 27.10.2015 року та 16.11.2015 року позов підтримав в повному обсязі, вважає позовні вимоги підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових розглядах справи, письмового відзиву на позов не надав; ухвали суду по даній справі, надіслані на його адресу, зазначену в позовній заяві та Спеціальних витягах з ЄДРЮО та ФОП від 12.10.2015 року, 27.10.2015 року та 16.11.2015 року, повернуті поштовим відділенням у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Судом враховується, що в разі, якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції").

Окрім того, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року №1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відтак, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне:

26.06.2012 року між приватним підприємством "Хмельницькмонолітбуд" (Генеральний підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" (Замовник) укладено договір №26-612 Генерального підряду, згідно п.п. 2.1., 2.1.1 якого замовник доручає, а генеральний підрядник зобов'язується виконати у встановлені цим договором терміни в межах договірної ціни (згідно умов пункту 3 і 4 цього договору) власними і залученими силами наступні види робіт на об'єкті: організувати і виконати: передбачений проектною документацією на будівництво, реконструкцію та ремонт, календарним планом виконання робіт, комплекс будівельно-монтажних робіт (БМР) на Об'єкті.

Замовник, відповідно до п.2.1.4 договору, зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи за умови належного їх виконання генеральним підрядником.

Загальна договірна ціна становить 2 248 431,60 грн., в тому числі 20% ПДВ 374 738,60 грн. Вартість послуг генерального підряду становить 32136,28 грн., в тому числі 20% ПДВ 5356,05 грн. від вартості робіт, що включають в себе, в тому числі, вартість будівельно-монтажних робіт, матеріалів, монтаж обладнання (п.3.1., п.п. 3.1.1. договору).

До початку виконання робіт по етапу сторони погоджують кошторис та календарний графік виконання та фінансування робіт, які є невід'ємними частинами цього договору (п.5.1. договору).

Замовник забезпечує безперервне фінансування реконструкції і будівництва об'єкту відповідно до календарного графіка виконання та фінансування робіт (п.5.2. договору).

У п.5.5 договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується перед початком виконання робіт по етапу оплатити генеральному підряднику 30% вартості цих робіт. Інші 70% вартості робіт по етапу замовник оплачує на підставі підписаних актів форми КБ-2В з додатком підсумкової відомості ресурсів, копій накладних купівлі матеріалів, поставлених Генеральним підрядником, форм М-29, цільове використання матеріалів, поставлених замовником, довідок форми КБ-3 по виконанню робіт звітного періоду. Розрахунки здійснюються на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання замовником вищезгаданих документів без зауважень.

Розрахунки між замовником і генеральним підрядником ведуться у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень (п.5.6 договору).

Оплата будівельних матеріалів, придбаних генеральним підрядником, здійснюється окремо від оплати виконаних робіт, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок генерального підрядника 70% передоплати, інші 30% перераховуються на протязі 5 днів з дати підписання замовником актів виконаних робіт (п.8.1.2. договору).

Здача-приймання робіт після закінчення усіх робіт по цьому договору або після закінчення робіт по етапу робиться відповідно до чинних норм і правил і оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт, актом готовності об'єкту для ведення в експлуатацію (декларацією про готовність об'єкту до експлуатації) (п. 13.1. договору).

Договір, як передбачено п.20.1 договору, набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов договору відповідачем виконано, а позивачем прийнято наступні роботи: згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 31.12.2013 року на суму 133554,00 грн.; згідно акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 31.12.2012 року на суму 297839,04 грн.; згідно акту №95 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 31.12.2012 року на суму 184379,46 грн.; згідно акту №79 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 року на суму 568772,48 грн.; згідно акту №80 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 року на суму 461 063,70 грн.; на загальну суму 1645608,68 грн.

В свою чергу позивачем перераховано відповідачу на підставі договору №26-612 від 26.06.2012 року 100000,00 грн. (платіжне доручення №6 від 08.01.2013 року); 100000,00 грн. (платіжне доручення №7 від 09.01.2013 року); 100000,00 грн. (платіжне доручення №8 від 10.01.2013 року); 100000,00 грн. (платіжне доручення №9 від 11.01.2013 року); 100000,00 грн. (платіжне доручення №30 від 25.01.12013 року); 67572,00 грн. (платіжне доручення №40 від 07.02.2013 року); 100000,00 грн. (платіжне доручення №277 від 16.05.2013 року); 632073,45 грн. (платіжне доручення №1073 від 05.07.2012 року); 609581,83 грн. (платіжне доручення №1083 від 06.07.2012 року). На загальну суму 1909227,28 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" 21.05.2015 року надіслано директору ПП "Хмельницькмонолітбуд" вимогу №96, у якій просить останнього повернути зайво перераховані на підставі договорів №22-512 від 22.05.2012 року та №26-612 від 26.06.2012 року кошти в сумі 401756,71 грн.

Вказана вимога, як вбачається із поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, отримана відповідачем 22.06.2015 року.

Проте, оскільки ПП "Хмельницькмонолітбуд" в добровільному порядку не здійснив перерахування вказаної суми, позивач звернувся із позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 263618,6 грн. основного боргу, а також 2003,49 грн. 3% річних та 5242,97 грн. втрат від інфляції згідно поданого розрахунку.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із врахуванням наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли господарські зобов'язання з договору генерального підряду №26-612 від 26.06.2012 року.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (стаття 854 ЦК України).

Порядок розрахунків та платежів за виконані роботи погоджений сторонами у розділі 5 та п.8.1.2 Договору генерального підряду, якими передбачено, зокрема, і систему попередньої оплати замовником частини вартості виконаних підрядником робіт та витрат на придбання будівельних матеріалів.

Як підтверджено матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями №№6, 7, 8, 9, 30, 40, 277, 1073, 1083, ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" перерахував ПП "Хмельницькмонолітбуд" згідно договору №26-612 від 26.06.2012 року як попередню оплату та оплату за виконані роботи та матеріали 1909227,28 грн. В той же час, згідно актів №№1, 2, 95, 79, 80 приймання виконаних будівельних робіт відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 1645608,68 грн. Таким чином, різниця між оплаченими та фактично виконаними роботами за договором №26-612 від 26.06.2012 року становить 263618,6 грн., повернути які просить позивач у направленій відповідачу вимозі №96 від 21.05.2015 року.

Враховуючи зазначене, припинення дії договору генерального підряду №26-612 від 26.06.2012 року як правової підстави для утримання ПП "Хмельницькмонолітбуд" перерахованої позивачем суми авансу, вимогу позивача про повернення спірної суми попередньої оплати, а також відсутність доказів виконання робіт на цю суму відповідачем, суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог про стягнення перерахованої попередньої оплати в розмірі 263 618,6 грн., та, відповідно, задоволення позову в цій частині.

Стосовно стягнення 3% річних та втрат від інфляції суд зазначає, що зобов'язання з повернення суми попередньої оплати не вважається грошовим зобовязанням у розумінні статті 625 ЦК України, тому застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суми попередньої оплати, не може вважитися правомірним (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 15.10.2013 року у справі №3-30гс13).

Таким чином, у стягненні 2003,49 грн. 3% річних та 5242,97 грн. втрат від інфляції, нарахованих на суму попередньої оплати слід відмовити.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 263 618,6 грн. боргу. У стягненні 2 003,49 грн. 3% річних та 5 242,97 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Хмельницькмонолітбуд" (м. Хмельницький, вул. Калнишевського, буд. 34, код 30621633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" (Хмельницька область, Летичівський район, смт. Летичів, вул. 50-річчя Жовтня, 101, код 04330728) 263 618,6 грн. (двісті шістдесят три тисячі шістсот вісімнадцять грн. 60 коп.) боргу, 3 954,27 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 27 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2015 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1- до справи; 2- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, буд. 34) - рек. листом з повідомленням про вручення