Рішення № 53565255, 04.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/23774/15

За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА";

до: товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ";

про: стягнення 8.615,25 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Некряч А.В. - за довіреністю від 09.01.2015 № 23;

відповідача: Ханін О.В. - за довіреністю від 03.08.2015 № 02/304-358.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 8.615,25 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного договору було виплачено страхувальникові страхове відшкодування в сумі 13.637,94 грн. у зв'язку із настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога виконана відповідачем частково, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 8.615,25 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23774/15.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з огляду на те, що з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та проведенням розрахунку із застосуванням пропорційності, сума страхового відшкодування з вирахуванням розміру франшизи становить 4.512,69 грн.

В судовому засіданні 04.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача та відповідача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА", як страховиком, (далі - позивач) та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 22.01.2014 № 030135/4002/0000297 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "TOYOTA HIGHLANDER" із державним номерним знаком НОМЕР_2 (далі - застрахований ТЗ).

15.12.2014 по вулиці Серафімовича у місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "PEUGEOT PARTNER" із державним знаком НОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_4

Факт ДТП підтверджується довідкою про ДТП № 9476235.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/182/15-п встановлено, що ДТП трапилось внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_4 (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Згідно рахунку від 23.12.2014 № ВДиС-0036098, виставленого позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСТРАДА", загальна вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ складає 15.137,94 грн.

За замовленням позивача, товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ АСІСТАНС-УКРАЇНА", яке діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 16672/14, виданого Фондом державного майна України 10.07.2014, складено Звіт від 25.12.2014 № 77/23.12.14, згідно з яким вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ складає 11.192,61 грн.

Позивач на підставі Договору добровільного страхування, заяви страхувальника, рахунку від 23.12.2014 № ВДиС-0036098, страхового акту від 16.01.2015 № 00158809 та звіту від 25.12.2014 № 77/23.12.14 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 13.637,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.01.2015 № 001759, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, транспортний засіб - "PEUGEOT PARTNER" із державним знаком НОМЕР_1, яким керувала винна особа, станом на момент настання ДТП, забезпечено товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ", як страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, (далі - відповідач), що підтверджується Страховим полісом серії АС № 6856134 (далі - Договір обов'язкового страхування). Відповідно до Договору обов'язкового страхування, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50.000,00 грн., а франшиза - 510 грн.

Так, позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, надіслав претензію від 27.01.2015 із вихідним № 15357, в якій виклав вимогу про відшкодування виплаченого страхового відшкодування.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, такого відшкодування становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, відповідач вказану вище претензію позивача виконав частково та здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 4.512,69 грн. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 8.615,25 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписом п. 22.1. ст. 22 та ст. 29 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм права, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності лише оціненої шкоди, тобто вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу, визначеної за результатами проведеної суб'єктом оціночної діяльності оцінки.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються з тих підстав, що відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу від 25.12.2014 № 77/23.12.14 вартість матеріального збитку визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу. Вказана оцінка виконана у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ та методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Положеннями частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Як вбачається з Договору добровільного страхування страхова сума дорівнює сумі ринковій вартості транспортного засобу та становить 300.000,00 грн, відтак вказана вище норма закону в даному випадку застосована бути не може.

Враховуючи вказані норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача частини суми страхового відшкодування, виплаченої позивачем страхувальникові за Договором добровільного страхування, підлягає задоволенню в розмірі 6.169,92 грн, з урахуванням розміру оціненої шкоди відповідно до Звіту від 25.12.2014 № 77/23.12.14 (11.192,61 грн.), часткової сплати відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 4.512,69 грн та зменшення на розмір франшизи, встановленої у Полісі серії АС № 6856134 в розмірі 510 грн.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код 20033533, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) страхове відшкодування в сумі 6.169 (шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 92 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 листопада 2015 року

Cуддя С.В. Балац