Рішення № 53565144, 10.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015

Справа №914/2763/15

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом державного підприємства Державний інститут проектування міст "Містопроект"

до державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові"

про стягнення 19 994,74 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Державне підприємство державний інститут проектування міст "Містопроект" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" про стягнення 19 994,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між державним підприємством державний інститут проектування міст "Містопроект" та державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" укладено договір № 10649-2010 на проектно-вишукувальні роботи від 05.05.2011 року, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов’язання проектно-вишукувальні роботи по об’єкту: «Будівництво автовокзалу у приймаючому ЄВРО 2012 місті Львові для перевезення авіапасажирів аеровокзального комплексу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», а замовник – прийняти і оплатити вартість проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору (з подальшими змінами та доповненнями), ціна договору становить 1 194 339,24 грн. у т.ч. податок на додану вартість 199 056,54 грн., в т.ч. договірна ціна на 2011 р. становить 1194339,24 грн., в т.ч ПДВ 199056,54 грн.

Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" не здійснило оплату в повному обсязі за виконані послуги, тому виникла заборгованість в розмірі 19 994,74 грн.

Позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості в розмірі 19 994,74 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2015 року порушено провадження у справі №914/2763/15.

14.09.2015 до загального відділу діловодства господарського суду Львівської області позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 15734,74 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2015 року справу передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2015 року прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 26.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2015 року розгляд справи відкладено на 10.11.2015 року, у зв’язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

02.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника та підтримав позовні вимоги в розмірі 15 734,74 грн.

У судове засідання 10.11.2015 року представники сторін не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

05.05.2011 року між державним підприємством державний інститут проектування міст "Містопроект" та державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" укладено договір № 10649-2010 на проектно-вишукувальні роботи, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов’язання проектно-вишукувальні роботи по об’єкту: «Будівництво автовокзалу у приймаючому ЄВРО 2012 місті Львові для перевезення авіапасажирів аеровокзального комплексу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», а замовник – прийняти і оплатити вартість проектно-вишукувальних робіт.

Згідно з п. 2.1. договору, підрядник повинен виконати роботи якість, кількість і склад, яких відповідає вимогам цивільного кодексу України, Господарському кодексу України та інших нормативно-правових актів виходячи із специфіки договору.

Протоколом погодження договірної ціни на виконання проектно-вишукувальних робіт по об’єкту: «Будівництво автовокзалу у приймаючому ЄВРО 2012 міста Львові для перевезення авіапасажирів аеровокзального комплексу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» (Додаток № 4 до договору № 10649-2010) між позивачем та відповідачем було встановлено вартість робіт у розмірі 1 194 339,24 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору (з подальшими змінами та доповненнями), ціна договору становить 1 166271,24 грн. у т.ч. податок на додану вартість 194 378,54 грн.

Пунктом 3.2. договору (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що джерелом фінансування робіт на 2011 р. є кошти державною підтримки (запозичені кошти).

Згідно з п. 4.1. договору, усі виконані роботи оплачуються замовником на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт після їх підписання.

Відповідно до п. 4.1 договору, обсяг виконаних робіт, що підлягають оплаті відображається акті приймання-передачі, що підписується сторонами після передачі підрядником замовникові чотирьох примірників документації відповідно до вимог встановлених, щодо неї нормативно-правовими актами у сфері проектування та будівництва.

19.05.2011 року позивачем та відповідачем було підписано акт № 21 видачі-приймання комплексних проектно-вишукувальних робіт на суму 268 878,84 грн.

30.06.2011 року позивачем та відповідачем було підписано акт № 35 видачі-приймання комплексних проектно-вишукувальних робіт на суму 871 081,20 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01,2012 року по 31.12.2012 року, відповідно до якого згорнуте сальдо після звірки на 1 січня 2013 року на користь ДП Державний інститут проектування «Містопроект» становить 15 734,74 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на суму 15 734,74 грн. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5.8 договору, підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи зазначені, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 6.4. договору, підрядник має права своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Згідно з п.п. 6.1.1., 6.1.2. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконані роботи. Приймати виконані роботи згідно з актом приймання-передачі, у випадку їх неналежного виконання.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 15 734,74 грн., суду не надано.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві претензію вих. № 620/04-1 від 24.09.2015 року, де просив погасити заборгованість до 20.10.2014 року.

Відповідач вимогу не виконав.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений договором, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в розмірі 15 734,74 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, 75, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" (03118, м. Київ, вул. Хотівська, 4, літ А, код ЄДРПОУ 37122901) на користь державного підприємства державний інститут проектування міст "Містопроект" (79044, м. Львів, вул.. Генерала Чупринки, 71, код ЄДРПОУ 02497909) заборгованість у розмірі 15 734 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 74 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.11.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий