Рішення № 53565016, 09.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015Справа №910/24557/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт»про стягнення 5144601,16 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Стражинська Т.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: Радзівіл С.Г. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 5144601,16 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №11-07/13 від 03.07.2013 поставив відповідачу визначений товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 порушено провадження у справі №910/24557/15 та призначено до розгляду на 12.10.2015.

07.10.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав документи до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що позивач надав до суду неправдиві дані про взаєморозрахунки між сторонами, а ліквідатор не має права подавати позов від імені банкрута. Крім того, зазначає, що якість зерна кукурудзи, поставленої за Договором №11-07/13 від 03.07.2013 не відповідала вимогам ДСТУ 4525:2006. Разом з цим, відповідач просив витребувати зі справи №914/1534/14 матеріали експертного дослідження №431 Львівського НДІСЕ та надати на огляд суду оригінал звіту від 13.07.2015 ліквідатора ТОВ «Хліб Інвестбуд» і оригінали офіційних документів про затвердження реєстру дебіторів ТОВ «Хліб Інвестбуд».

В судовому засіданні 12.10.2015 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 09.11.2015.

06.11.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

09.11.2015 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення на відзив відповідача, в яких наголосив на тому, що загальний борг відповідача становить 4103401,34 грн., а ліквідатор відповідно до ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» має право звертатися до господарського суду. Щодо якості поставленого зерна кукурудзи зазначив, що дане питання досліджувалось під час розгляду справи №914/1534/14.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2015 позовні вимоги підтримав частково, в частині стягнення з відповідача 4103401,34 грн. заборгованості.

Представник відповідача в засіданні господарського суду проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 09.11.2015 клопотання відповідача про витребування доказів, викладене у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, у зв'язку невідповідністю клопотання вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (постачальник) було укладено Договір №11-07/13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця кукурудзу 3 кл врожаю 2011 року (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору товар по якості повинен відповідати вимогам вказаним у специфікації для кожної партії товару.

Відповідно до п. 3.3. договору кількість, строк, місце та умови поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначаються в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктами 5.2., 5.3. договору сторони погодили, що за умови поставки EXW оплата товару проводиться протягом строку, зазначеного в специфікаціях до цього договору. За умови поставки FCA ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК оплата товару проводиться протягом строку, зазначеного в специфікаціях до цього договору після останньої з подій, зазначених нижче: поставка товару; пред'явлення постачальником рахунку-фактури; оформлення акту звірки взаєморозрахунків станом на дату завантаження останнього транспортного засобу.

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 30 вересня 2014 року, а в частині розрахунків та поставки товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. договору).

На виконання умов даного договору, в період з по 18.07.2013 по 20.09.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» поставило уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» узгоджений в специфікаціях №1-151 товар на загальну суму 12263560,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи специфікаціями та видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.

При цьому, відповідно до накладних на повернення постачальнику від 01.10.2013, відповідачем було повернуто частину товару на загальну суму 4232499,13 грн.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором №11-07/13 від 03.07.2013, оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 2886460,48 грн., у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи 03.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (Сторона 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (Сторона 2) підписали Договір про припинення зобов'язання зарахуванням, відповідно до умов якого сторони підтвердили одна одній, що станом на момент укладення даного договору між ними існують такі зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав:

а) вимога Сторони 1, що випливає з Договору №11-07/13 від 03.07.2013 щодо сплати Стороною 2 заборгованості у сумі 1041200,10 грн.;

б) вимога Сторони 2, що випливає з Договору №11-07/13 від 03.07.2013, щодо сплати Стороною 1 непогашеної частини заборгованості у сумі 2747825,56 грн. за отриманий товар згідно Специфікацій №№15-151 від 11-20 вересня 2013 року на загальну суму 3959167,52 грн.

Відповідно до даного договору та правил ст. 601 ЦК України вимога Сторони 1 у сумі 1041200,10 грн. погашається на суму 1041200,10 грн. зустрічною вимогою Сторони 2 на таку ж суму 1041200,10 грн. (п. 1.2. договору про припинення зобов'язання зарахуванням).

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою ТОВ «Хліб Інвестбуд» зазначає, що залишок непогашеної відповідачем заборгованості становить 5144601,16 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами Договір №11-07/13 від 03.07.2013 за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4103401,06 грн. (12263560,77 грн. (сума поставленого товару) - 4232499,13 грн. (сума повернутого товару) - 2886460,48 грн. (сума сплаченого товару) - 1041200,10 грн. (сума зарахованих зустрічних однорідних вимог) = 4103401,06 грн.).

В решті позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку суми основного боргу позивач не врахував положення Договору про припинення зобов'язання зарахуванням від 03.02.2014.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Доводи відповідача щодо того, що якість зерна кукурудзи, поставленої за Договором №11-07/13 від 03.07.2013 не відповідала вимогам ДСТУ 4525:2006, судом не приймаються, оскільки як специфікації, так і видаткові накладні були підписані відповідачем без заперечень, а жодних претензій щодо якості Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» позивачу надіслано не було.

Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність у ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» права подавати позов від імені банкрута.

Так, відповідно до постанови Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №910/1405/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Хліб Інвестбуд" арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), за приписами п. 1 ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (01033, м. Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 20 В; ідентифікаційний код 31088656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код 33307354) 4103401 (чотири мільйони сто три тисячі чотириста одну) грн. 06 коп. основного боргу та 61551 (шістдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 02 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.11.15

Суддя Грєхова О.А.