Рішення № 53564414, 17.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.15р. Справа № 904/8547/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (м. Запоріжжя)

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення збитків у розмірі 5 888,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 18-156 від 23.12.14р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 898 від 21.09.15р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 5 888,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015р. порушено провадження по справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до залізничної накладної № 51527182 на адресу позивача від вантажовідправника ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарська" 23.05.2015 у вагоні № 65690679 надійшов вантаж - концентрат вугільний. Зазначений вагон виданий позивачу зі складанням комерційного акту РА № 009202/991 від 24.05.2015р. Комерційним актом встановлена нестача вантажу масою 3820 кг. За розрахунком позивача вартість нестачі вантажу, становить 5 888,00 грн. та є збитками позивача. За доводами позивача, враховуючи, що нестача вантажу утворилася під час перевезення вантажу, відповідальність за її нестачу має бути покладена на відповідача.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав до суду: залізничну накладну № 51527182, комерційний акт РА № 009202/991 від 24.05.2015р., рахунок на оплату № СФ-0000093 від 18.05.2015, платіжне доручення № 257793 від 16.06.2015р.

Позивач, керуючись ст. ст. 24, 31, 110, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Відповідача суму збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 5 888,00 грн.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов б/н, б/д зазначив, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська" здало для перевезення на станції Гродовка Донецької залізниці у вагоні № 65690679 вантаж - концентрат вугільний, завантажений навалом у загальній кількості 63 000 кг для доставки його одержувачу Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів", станція призначення - ОСОБА_3 Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 51527182 (а.с. 8).

Вантаж перевозився у відкритому вагоні.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

23.05.2015р. вантаж прибув на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

24.05.2015р. вантаж виданий одержувачу зі складенням комерційного акту РА № 009202/991 від 24.05.2015р.

В комерційному акті РА № 009202/991 від 24.05.2015р. зазначено, що його складено на додаток до акту ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці № 8942 від 23.05.2015р.

Відповідно до вказаного комерційного акту, здійснена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, що прибув відправленням вказаним на лицьовій стороні даного акту, з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0120, повірені 05.03.2015, прийомоздавальником ОСОБА_4, прийомоздавальник заводу ОСОБА_5, ЛОМ ОСОБА_6 в присутності заст. начальника станції ОСОБА_7 Згідно перевізного документа вказано вагу 63000 кг, тара 21600 кг, нетто 59180 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3820 кг. В комерційному відношенні завантаження у вагоні вище рівня бортів на 30 см, шапкоподібне. У документі є відмітка про те, що вантаж маркування вапняним розчином фактично маркування відсутнє, є виїмки зліва над 1,2 люками розміром 300х80х40см, над люками розміром 130х280х40см. У технічному відношенні вагон справний, двері суцільнометалеві, люка закриті, течі вантажу немає. При повторній переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився. Подана телеграма. Заст. вантажного двору за розкладом відсутній.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, визначено норму недостачі при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

Позивач визначив вартість нестачі вантажу, з урахуванням норми недостачі, яка за розрахунком останнього становить 5 888,00 грн.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлює, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Статтею 115 Статуту, закріплено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вбачається з комерційного акту РА № 009202/991 від 24.05.2015р., виявлено недостачу вантажу у вагоні № 65690679 у кількості 3820 кг.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту залізниць покладається на залізницю.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

Відповідно до комерційного акту РА № 009202/991 від 24.05.2015р., вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, двері та люки зачинені.

У складеному комерційному акті не наведено докладного опису обставин, за яких сталося незбереження вантажу, відсутній будь-який опис несправностей, що могли призвести до втрати вантажу на шляху прямування і, відповідно, свідчили б про вину вантажовідправника у завантаженні вантажу у технічно-несправний вагон чи непридатний у комерційному відношенні.

Як зазначено в п. 3.3. розяснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Окрім того, відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У відповідності до ст.ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у сумі 5 888,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32 - 34, 49, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) - 5 888 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. збитків, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.11.15р.

Суддя ОСОБА_8