Рішення № 53564196, 17.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.15р. Справа № 904/7884/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "НІКОПОЛЬТЕПЛОЕНЕРГО", м. Нікополь

про стягнення 1 064 970,39 грн. заборгованості

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 14-125 від 13.05.2014р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (далі - Відповідач) про стягнення 1 064 970,39 грн., що складається з: основного боргу в розмірі 325 978,62 грн., пені 151 841,88 грн., 3% річних 43 279,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 543 870,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2402/14-КП-3 від 28.01.2014 р. купівлі-продажу природного газу, в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.09.2015 р.

24.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 27.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2015 р. продовжено строк розгляду спору по справі до 15.11.2015 р., розгляд справи відкладено на 12.11.2015 р.

Відповідач в судові засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів (а.с.53, 58).

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.11.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2402/14-КП-3 від 28.01.2014 р. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими субєктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), (далі споживачам покупця).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 113,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 287,00 грн., крім того ПДВ 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3462,26 грн., крім того ПДВ - 20 % -692,45 грн., всього з ПДВ 4 154,71 грн.

Додатковою угодою № 1 від 29.04.2014 р. до договору сторони виклали з 01.04.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 020,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 287,00 грн., крім того ПДВ 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ 344,40 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 4 387,40 грн., крім того ПДВ - 20 % -877,48 грн., всього з ПДВ 5 264,88 грн.

Додатковою угодою № 2 від 21.05.2014 р. до договору сторони виклали з 01.05.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 724,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 355,00 грн., крім того ПДВ 20% - 71,00 грн., всього з ПДВ 426,00 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 173,48 грн., крім того ПДВ - 20 % -1 034,70 грн., всього з ПДВ 6 208,18 грн.

Додатковою угодою № 3 від 13.06.2014 р. до договору сторони виклали з 01.06.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 724,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 185,18 грн., крім того ПДВ - 20 % -1 037,04 грн., всього з ПДВ 6 222,22 грн.

Додатковою угодою № 4 від 10.09.2014 р. до договору сторони виклали з 01.09.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4 874,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 338,18 грн., крім того ПДВ - 20 % -1 067,64 грн., всього з ПДВ 6 405,82 грн.

Додатковою угодою № 5 від 12.11.2014 р. до договору сторони виклали з 01.11.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 100,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 5 568,70 грн., крім того ПДВ - 20 % -1 113,74 грн., всього з ПДВ 6 682,44 грн.

Додатковою угодою № 6 від 15.12.2014 р. до договору сторони виклали з 01.12.2014 р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 6 384,70 грн., крім того ПДВ - 20 % -1 276,94 грн., всього з ПДВ 7 661,64 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору, позивач у період січень-березень 2014 р. та жовтень-грудень 2014 р. поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 478 866,79 грн., відповідно до актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств (а.с. 26-31).

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого природного газу у розмірі 1 152 888,17 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем розмірі 325 978,62 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання природного газу за представленими актами приймання-передачі та не надано доказів повної його оплати на суму 325 978,62 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобовязується платити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за загальний період з 15.02.2014р. по 14.07.2015р. у розмірі 151 841,88 грн. (розрахунок (а.с.10-13)).

Перевіривши розрахунки пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 Господарського кодексу України).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Зважаючи на те, що при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання, а саме за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. нарахування пені необхідно здійснювати за наступними періодами: з 15.02.2014 р. по 29.07.2014 р. на суму 592 445,30 грн. та з 30.07.2014 р. по 14.08.2014 р. на суму 587 445,30 грн., та, відповідно, до за цим актом пеня становить 52 440,91 грн. (46 405,51 грн. + 6 035,40 грн.).

Згідно перерахунку, здійсненого господарським судом по кожному окремо періоду нарахування, загальний розмір пені за загальний період з 15.02.2014 р. по 14.07.2015 р. становить 151 436,09 грн., а вимога такою, що підлягає частковому задоволенню у визначеному розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за загальний період з 15.02.2014 р. по 20.07.2015 р. у розмірі 43 279,79 грн. та інфляційні втрати за загальний період лютий 2014 - червень 2015 у сумі 543 870, 10 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних, суд виявив наступні помилки при їх нарахуванні.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Крім цього, позивачем помилково нараховувались інфляційні суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попереднього періоду.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача інфляційних є такою, що підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 463 864,57 грн.

При перевірці нарахування 3% річних суд вважає їх невірними з огляду на те, що позивачем при проведенні розрахунку не враховувалось те, що день фактичної сплати суми боргу не враховується до періоду нарахування, а тому вимога є такою, що підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 43 162,06 грн.

За встановлених обставин, відповідач не виконав свої договірні зобовязання, чим порушив умови договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 852 060,87грн., що складається з: основного боргу 325 978,62 грн., пені - 151 436,09 грн., інфляційних - 463 864,57 грн., 3% річних 43 162,06 грн.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 19 688,83 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, просп. Трубників, 12А; ідентифікаційний код 05472525) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) основного боргу 325 978,62 грн. (триста двадцять пять тисяч девятсот сімдесят вісім грн. 62 коп.), пені - 151 436,09 грн. (сто пятдесят одна тисяча чотириста тридцять шість грн. 09 коп.), інфляційних - 463 864,57 грн. (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири грн. 57 коп.), 3% річних 43 162,06 грн. (сорок три тисячі сто шістдесят дві грн. 06 коп.) та 19 688,83 грн. (девятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

17.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_2