Ухвала суду № 53561777, 22.10.2014, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5706/14-ц р.

Провадження № 2/589/1272/14

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2014 р.

м.Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши матеріали до позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2

- про визнання договору позики удаваним правочином, а також про визнання, що відносини сторін регулюються договором купівлі-продажу та про визнання цього договору купівлі-продажу нікчемним,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2, у якому просить:

- визнати договір позики від 07.06.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 удаваним правочином;

- визнати, що відносини сторін регулюються правилами договору купівлі-продажу щодо нежитлового вбудованого приміщення №3 (магазин «Господар»), загальною площею 388,0 кв.м, зазначений в плані літерою «А-2», який знаходиться за адресою: Сумська область, м.Шостка, вул. Марата, 24-А, який сторони насправді вчинили;

- встановити нікчемність договору купівлі-продажу нежитлового вбудованого приміщення №3 (магазин «Господар»), загальною площею 388,0 кв.м, зазначений в плані літерою «А-2», який знаходиться за адресою: Сумська область, м.Шостка, вул. Марата, 24-А, який сторони насправді вчинили шляхом складання розписки від 07.06.2012 року.

За змістом ст.11 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року за №1618-IV (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а також до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за №435-ІV (далі ЦК України), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.15 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Ознайомившись із позовною заявою суддя прийшов до висновку про неможливість прийняття вказаної позовної заяви до провадження суду, оскільки в ній не зазначено доказів, що договір позики від 07.06.2014 року є удаваним, тобто має місце лише імітація правочину.

Також не зазначено, в силу якого закону договір купівлі-продажу є нікчемним і оскільки нікчемність правочину встановлюється законом (ч.2 ст.215 ЦК України), то в чому саме полягає необхідність такого встановлення у судовому порядку, та які саме загальні вимоги, передбачені ст.203 ЦК України порушені відповідачем.

Крім того, враховуючи те, що зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку позивач просить від суду, із позову не зрозуміло, в чому саме, права та обовязки позивача зазначені у договорах позики та купівлі-продажу порушено або не визнано відповідачем.

Названі недоліки є перешкодою для відкриття провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись ст.ст.11, 121, 208-210 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики удаваним правочином, а також про визнання, що відносини сторін регулюються договором купівлі-продажу та про визнання цього договору купівлі-продажу нікчемним залишити без руху, запропонувавши позивачу виправити недоліки протягом пяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали і розяснити, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської областіОСОБА_4