Постанова № 53560556, 17.11.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/15551/15-а

№ 2а/521/290/15

10 листопада 2015 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Борисової Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про порушення митних правил № 0624/50000/15 від 09.09.2015 року.

Позов обґрунтований такими обставинами. 09.09.2015 року було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України у вигляді штрафу у розмірі 7853726,22 грн. за вчинення дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в декларацію неправдивих відомостей, та надання інвойсів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару. Разом із тим, позивач вважає оскаржену постанову протиправною. Так, 19.09.2014 року, ОСОБА_2, на підставі договору-доручення № 20/07 від 10.07.2014 року в якості підстави для переміщення товарів, які надійшли до Південної митниці Міндоходів із республіки Туреччина, були надані відповідні документи разом із митною декларацією в режимі «ІМ4ОДЕ» від 19.09.2014 № 500040001/2014/016268. Відповідно до наданої декларації переміщенню через митний кордон України від компанії відправника «OZ TEKSIN TEKSTIL MAK. VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURIZM SAN. VE TIC. LTD. STI.» на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «АДОНІОН» на умовах поставки «СІР Іллічівськ» підлягав товар: «взуття, одяг, білизна туалетна, тканина та інші» у кількості 441 місце вагою брутто 16606 кг. Загальна вартість товару 1131938,52 грн, сума сплачених митних платежів 341532,17 грн. 19.09.2014 року зазначені товари були оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг. 26.12.2014 року митними органами було направлено запит до митних органів Туреччини, та отримано відповідь від 09.04.2015 року із наданням експортних митних декларацій , які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну. На підставі даної відповіді відповідачем було зроблено висновок про те, що вартість товару, оформленого у Південній митниці в режимі «експорт» становить 7610760,72 грн. , а різниця сум митних платежів становить 2617908,74 грн. Разом із цим, позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що саме товар, що зазначений в експортних митних деклараціях, які надані у відповіді митних органів республіки Туреччина, прибув до Південної митниці від фірми відправника «OZ TEKSIN TEKSTIL MAK. VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURIZM SAN. VE TIC. LTD. STI.», не можливо ідентифікувати, на якому автомобілі перевозився товар. Крім того, посадовими особами відповідача було проведено фізичний огляд товару, по результатах якого не було виявлено розбіжностей між товаром та супровідними документами на нього, в матеріалах справи відсутні відомості розрахунку несплачених митних платежів з посиланням на УКТЗЕД та процентні ставки цих товарів, а коригування визнаної відповідачем митної вартості товарів після їх випуску у вільний обіг шляхом оформлення відповідного рішення митного органу, не проводилось.

Позивач та її представник у судовому засідання позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала. Крім того, до суду подано письмові заперечення відповідача проти позову з вимогою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вислухавши позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази по справі та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.09.2014 року, ОСОБА_2, будучи уповноваженою на роботу з митними органами МПП «ВІСЛА», діючи на підставі договору - доручення № 20/07 від 10.07.2014 року на здійснення послуг декларанта, укладеного між МПП «ВІСЛА» та ТОВ «АДОНІОН», було надано митну декларацію в режимі «ІМ40ДЕ», зареєстровану за № 500040001/2014/016268.

Відповідно до наданої декларації переміщенню через митний кордон України від компанії відправника «OZ TEKSIN TEKSTIL MAK. VE YAN SAN. U RUNLERI NAKLIYE TURIZM SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «АДОНІОН» (м. Одеса) на умовах поставки «СІР Іллічівськ» підлягав товар: «взуття, одяг, білизна туалетна, тканина та інші» у кількості 441 місце вагою брутто 16606 кг.

Митні платежі за цією декларацією було нараховано в розмірі 341532,17 грн.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та подальшого митного оформлення ОСОБА_2 були надані CARNET TIR № XW 75925503, CMR від 17.09.2014 року № 503, контракт від 01.09.2014 року № 0914-01, інвойс № 046591 від 17.09.2014, інвойс № 046591/1 від 17.09.2014, пакувальний лист від 17.09.2014 року № 046591/1.

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил № 0624/50000/15 від 09 липня 2015 року зазначені товари були оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг 19.09.2014 року.

26.12.2014 року, з метою зясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит № 11066/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини.

16.06.2015 року до Одеської митниці ДФС листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України від 08.06.2015 року № 20170/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів Туреччини № 29980007/724/01-03-UA/6696875/7188438 від 09.04.2015 року із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Після опрацювання вказаної відповіді, посадові особи відповідача дійшли висновку про те, що вартість товарів, згідно наданих митними органами Туреччини митними деклараціями та інвойсами складає 7610760,72 грн., тобто різниця між вартістю товарів за «ІМ40ДЕ» від 19.09.2014 року № 500040001/2014/016268 та фактичною загальною вартістю товарів, оформлених з Туреччини до України складає 6478777,20 грн., а сума митних платежів становила б 2959440,91 грн.

Як наслідок, у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил. Постановою від 09.09.2015 року у справі про порушення митних правил № 0624/50000/15 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків від несплаченої суми платежів, що становить 7853726,22 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що дії посадових осіб відповідача по застосуванню до ОСОБА_2 заходів адміністративного впливу не були проведені у точній відповідності із законом.

Так, орієнтований розрахунок сум платежів, які підлягали б сплаті при митному оформленні товарів та кодів згідно УКТЗЕД було надано разом із службовою запискою заступника начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання з урахуванням інформації та копій документів, що містяться у додатках до службової записки УАР та ПМП від 23.06.2015 № 5051/15-70-26-07, яка суду представником відповідача надана не була.

Копії документів, які надіслані Турецькими митними органами, та стали підставою для орієнтованого розрахунку сум платежів, які підлягали б сплаті при митному оформленні товарів та кодів згідно УКТЗЕД не містять взагалі ніякого перекладу із Турецької мови. А тому, суд дійшов висновку про те, що при відсутності офіційного перекладу з Турецької мови, та за відсутності у штаті працівників відповідача фахівця, який би володів Турецькою мовою, посадові особи Південної митниці ДФС зробили висновок про те, що ОСОБА_2 порушила митні правила, на підставі припущень, що не відповідає діючому законодавству України, яке регулює питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Суд також зауважує на тому, що 19.09.2014 року працівниками Південної митниці ДФС було складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, які знаходились в вантажному автомобілі НОМЕР_1/ВН6595ХР, відповідно до якого розбіжностей вказаного товару із супровідними документами на вантаж виявлено не було.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Основною і обовязковою ознакою обєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Необхідною ознакою субєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є вина у формі умислу або необережності. Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд доходить висновку, що позивач, заповнюючи митну декларацію, діяла з дотриманням вимог чинного митного законодавства, а її вина у вчиненні порушення митних правил в ході судового розгляду відповідачем жодним належним доказом доведена не була.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 485 МК України, ст. ст. 9-11 КУпАП, ст. ст. 5, 11, 71, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0624/50000/15 від 09 вересня 2015 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.В. Тополева