Ухвала суду № 53560489, 17.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6085/15-ц 17.11.2015 17.11.2015 17.11.2015

Провадження №22-ц/784/2501/15

Справа № 489/6085/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2501/15 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія: 75 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Горенко Ю.В.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у

Центральному районі м. Миколаєва Головного управління

Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2015 року за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 р. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС) звернулась до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Обгрунтовуючи такі вимоги, заявник вказував, що ТОВ «Раксан» зареєстровано як юридичну особу реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції та взято на облік як платника податків ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Засновником ТОВ «Раксан» зазначено ОСОБА_3 Однак, за результатами письмового опитування цієї особи встановлено, що він не має ніякого відношення до ТОВ «Раксан», реєстраційні документи товариства не підписував, жодних документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності не вів.

Посилаючись на те, що вказане свідчить про те, що підприємство має ознаки фіктивності, заявник просить суд зобов'язати акціонерне товариство «УкрСиббанк» у м. Миколаєві (МФО 351005) розкрити банківську таємницю щодо ТОВ «Раксан» (ЄДРПОУ 39406892) на рахунку № 26007535369100 за період з 20 жовтня 2014 р. по теперішній час.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2015 р. у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на те, що заявника було позбавлено права на участь у судовому засіданні, а судом не враховано, що ТОВ «Раксан» має ознаки фіктивності, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС.

Розглянувши справу у відсутність осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнтів, є банківською таємницею.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на вимогу суду або за рішенням суду.

У відповідності до ст. 288 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, серед іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю щодо особи із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Права податкової інспекції щодо здійснення перевірок та отримання інформації щодо стану рахунків юридичних осіб визначені ст. 20 Податкового Кодексу України.

Згідно з роз'ясненнями, як надані у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» передбачено, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із даною заявою, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС на її обґрунтування посилалася лише на відібрані від ОСОБА_3 письмові пояснення, згідно яких він заперечує будь-яку причетність до ТОВ «Раксан».

Між тим, заявником по справі не надано належних та достатніх доказів існування ТОВ «Раксан», реєстрації цього товариства, докази порушення ним податкового законодавства, які саме порушення законодавства з боку ТОВ «Раксан» були виявлені заявником, обґрунтування неможливості вчинення заявником дій відповідно до визначених законом способів реагування податкових органів на виявлені порушення, зокрема, щодо відсутності ТОВ «Раксан» за місцем своєї реєстрації; підтвердження неможливості вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Більш того, заявником не надано доказів обслуговування особи, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю, акціонерним товариством «УкрСиббанк»; обґрунтування необхідності розкриття банківської таємниці; посилання на права та інтереси, які порушено; мету використання інформації, що містить банківську таємницю тощо.

За такого суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність такого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, повістка про розгляд справи була отримана заявником о 16 год. 14 вересня 2015 р., тобто з порушенням порядку, визначеного ч. 4 ст. 74 ЦПК України.

В порушення положень ст. 169 ЦПК України, суд без отримання доказів вручення заявникові повістки про час та місце судового засідання не вирішив питання про відкладення розгляду справи, а ухвалив рішення 14 вересня 2015 р.

Однак, таке порушення вимог процесуального закону не потягло неправильність висновків суду, оскільки у справі відсутні обґрунтування необхідності розкриття банківської таємниці у відповідності до вимог закону; посилання на права та інтереси, які порушено юридичною особою, відносно якої ставилося питання про розкриття банківської таємниці; мету використання інформації, що містить банківську таємницю тощо. Так, посилання апелянта на ознаки фіктивності само по собі не є підставою для задоволення поданої заяви, тому що відсутні належні докази таких обставин.

З урахуванням викладеного та положень ч. 2 ст. 308 ЦПК України колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: