Рішення № 53559016, 02.09.2015, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1698/13-ц

Провадж.№ 2/481/180/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.09.2015 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., при секретарі Кузьміній Н.П., з участю позивача ОСОБА_1,представника позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Приватно-орендного підприємства Вікторія Новобузького району Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

Встановив :

ОСОБА_2 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області в інтересах ОСОБА_3 з позовом до Приватного підприємства Вікторія Новобузького району Миколаївської області, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 01.01.2006 року, укладений між ним та ПП Вікторія Новобузького району Миколаївської області; стягнути з відповідача на його користь судові витрати, мотивуючи тим, що він даний договір з відповідачем не укладав та не уповноважував будь-кого на укладення даного договору; після його звернення до відповідача про повернення земельної ділянки, останній продовжує її обробляти.

В судове засідання позивач зявився, підтримав свій позов, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні також позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи відповідач судом повідомлявся належним чином, про що мається в матеріалах справи розписка, про отримання представником відповідачем по справі судової повістки, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач та його представники не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника відповідача, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, допитавши позивача та його представника ОСОБА_1 в якості свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2006 року між ПП Вікторія (орендарем) та ОСОБА_3 (орендодавець) було укладено договір оренди належної йому на праві власності, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії I-МК № 018468 від 02.04.2001 року (а.с.8), земельної ділянки площею 06,40 га строком на 10 років (а.с.7).

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як убачається з висновку експерта № 1004 від 14 листопада 2014 року, підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 01 січня 2006 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою ( а.с.60-62).

Як пояснив в судовому засіданні позивач він не уповноважував свою матір на укладення від його імені оспорюваного договору оренди землі. Особисто він укладав договір оренди землі із відповідачем по справі у 2000 році строком на 05 років. Оскільки він не мав постійного місця роботи за своїм місцем проживання, то був змушений виїздити в інші регіони України для працевлаштування Приблизно у 2013 році він повідомив своїй матері, що має намір більше не їздити на заробітки, а займатися обробітком своєї земельної ділянки. Однак йому мати повідомила, що 01.01.2016 року уклала від його імені договір оренди землі із відповідачем на 10 років, на що позивач почав заперечувати, та ініціювати розірвання такого договору оренди.

За таких обставин не можна вважати, що договір оренди землі відповідав волі орендодавця та вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Згідно ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210, ч.3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Договір зареєстрований 12 червня 2007 року за № 04702002541 у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положенням ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи наведені обставини та докази, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України, для визнання оспорюваної угоди недійсною, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки позивач не підписував, а тому не можна вважати, що цей договір відповідав волі орендодавця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок та 1180 гривень 80 копійок за проведення судово-почеркознавчої експертизи, а разом 1410 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.2 ст.197, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позово ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Приватно-орендного підприємства Вікторія Новобузького району Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01 січня 2006 року, зареєстрований 12 травня 2007 року за № 04702002541, укладений між приватно-орендним підприємством "Вікторія" та ОСОБА_3, на оренду земельної ділянки площею 6, 40 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новобузького району Миколаївської обалсті.

Стягнути з приватно-орендного підприємства "Вікторія" на користь ОСОБА_3 судові витрати загальною сумою 1410 ( одна тисяча чотириста десять) гривень 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Головуюча по справі суддя