Ухвала суду № 53556069, 29.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/7631/15-ц Головуючий І інстанції - Срокіна І.І.

Провадження: 22-ц/790/7196/15 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Коваленко І.П., Сащенка І.С,

за участю секретаря - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про порушення прав споживача, у зв'язку із відсутністю необхідної інформації, -

встановила:

У серпні 2015 року позивач звернулася з позовом до АК «Харківобленерго»про захист прав споживачів, у якому просить звільнити її від сплати судового збору. Визнати неправомірними дії відповідача по внесенню у квитанцію суперечливої, незрозумілої інформації відносно періодів нарахувань та зобов'язати відповідача провести зміни у тексті квитанції відносно періодів нарахувань, щоб період «за місяць» відповідав періоду з 01 числа місяця по останнє число місяця, а не з 14-го по 14, а також щоб квитанції друкувалися більшим та яскравішим шрифтом і у квитанції вказувалася адреса центрального офісу відповідача, телефон, а також телефон районної служби .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді в частині відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та ухвалити нове рішення, яким звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує увалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Залишаючи позовну заяву без руху з приводу несплати позивачем судового збору, суддя суду першої інстанції керувався ст.121 ЦПК України й виходив з того, що позивач не надав доказів про сплату судового збору або доказів про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суддя першої інстанції дійшов висновку про те, що на правовідносини, що склались між сторонами не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», у позовній заяві позивачкою не зазначено, яке саме право як споживача, передбачене ЗУ «Про захист прав споживачів» порушене та яку саме форму захисту прав споживача, передбачену ЗУ «Про захист прав споживачів», вона просить застосувати суд.

Однак з вказаними висновками, колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплаченого судового збору, і надає строк для усунення недоліків.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Як вбачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до АК «Харківобленерго», з посиланням на Закон України «При захист прав споживачів», а саме п. 4 ч. 1 ст. 4 та п. 12 ч. 1 ст. 15 ЗУ «При захист прав споживачів». Тобто, ОСОБА_1 як споживач послуг АК «Харківобленерго» має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію. Проте, в порушення її прав, як споживача, інформація, зазначена в квитанціях, є неповною та незрозумілою для неї.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», який діяв на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, та ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Тобто, вказаними нормами Закону позивача звільнено від сплати судового збору в повному обсязі, незалежно від того, який характер носять заявлені позовні вимоги - майнового чи не майнового, оскільки спір пов'язаний з застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції, всупереч вказаним нормам, вищевказані обставини, на які також звертав увагу позивач у своїй позовній заяві, при постановленні ухвали - не врахував, та на стадії відкриття провадження вже вирішив питання, що до спірних правовідносин не може бути застосовано Закон України «Про захист прав споживачів».

Окрім того, суд зазначив, що позивач не надала доказів, які б надавали їй право на звернення з даним позовом, з дотриманням правил підсудності, саме до Жовтневого районного суду м. Харкова. У цьому випадку, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, повинен був враховувати положення ст. 115 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині визначення розміру судових витрат на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог ЦПК України.

Апеляційна скарга в частині вимог про ухвалення нового рішення про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 312, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року скасувати,справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -