Ухвала суду № 53555025, 18.11.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Полєно В.С.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 409/447/15-ц

Провадження № 22ц/782/249/15

УХВАЛА

18 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Лозко Ю.П., Романченка В.О.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

заяву Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка про роз'яснення рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та затримки видачі трудової книжки, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, який згодом уточнив, та просив скасувати наказ Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка /далі - ЛДУВС/ від 05.05.2014 року № 102 о/с про його звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, поновити його на посаді доцента кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства ЛДУВС, стягнути з університету на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2014 року по час прийняття судом рішення зі стягненням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, 156,37 грн. за один день вимушеного прогулу з причини затримки видачі трудової книжки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 травня по 12 травня 2014 року в сумі 1250,96 грн., моральну шкоду у сумі 500000 грн., матеріальні збитки, які були заподіяні позивачу в результаті вимушеного лікування у сумі 3419,77 грн. Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 3596,51 грн. за період з моменту фактичного звільнення до подачі позовної заяви до суду /за один місяць/ просив допустити до негайного виконання.

Рішенням Білокуракинського районного суду уточнені позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за час вимушеного прогулу, який складає один робочий день з причини затримки видачі трудової книжки, у розмірі середньої заробітної плати за один робочий день в сумі 156,57 грн. та суму середнього заробітку позивача за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні за період з 05 травня 2014 року по 12 травня 2014 року в розмірі 1250,96 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року апеляційна скарга Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка задоволена частково. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 квітня 2015 року змінено: скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог відносно скасування наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка від 05 травня 2014 року № 102 о/с про звільнення ОСОБА_3 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2014 року по час прийняття судом рішення, стягнення моральної шкоди. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_3 на попередньому місці роботи в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка у якості доцента кафедри кримінального процесу та правосуддя факультету підготовки слідчих з 05 травня 2014 року, скасовано наказ від 05 травня 2014 року № 102 о/с Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка про звільнення ОСОБА_3 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Стягнуто з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2014 року до 03 вересня 2015 року у сумі 79144,34 грн., моральну шкоду у сумі 3500 грн. та судовий збір на користь держави у сумі 1218 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін. Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць з 05 травня 2014 року до 04 червня 2014 року у сумі 4953,72 грн. допущено до негайного виконання.

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка 02.10.2015 року звернувся до Апеляційного суду Луганської області з заявою про роз'яснення рішення колегії суддів Апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року, яка надійшла до суду 12.10.2015 року, щодо порядку поновлення ОСОБА_3 на попередньому місці роботи в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка у якості доцента кафедри кримінального процесу та правосуддя факультету підготовки слідчих з 05 травня 2014 року на посаді, яка наказом МВС України від 08 квітня 2013 року № 349 «Про затвердження штатів вищих начальних закладів» вже була скорочена.

Згідно ч. 3 ст. 221 ЦПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів; неявка осіб, які брали участь у справі, і/або/ державного виконавця під час вирішення судом питання про роз'яснення рішення суду не перешкоджає розгляду вказаного питання.

Розглянувши вказану заяву, судова колегія приходить до наступного.

Статтею 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи зі змісту вказаної правової норми, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення та не створює ускладнень при його виконанні.

В п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілими, що ускладнює його реалізацію. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився встановлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.

Отже, за роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Виходячи із змісту статті 221 ЦПК України, роз'яснення рішення - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

З урахуванням наведеного заявник повинен був вказати, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які є варіанти тлумачення рішення, як саме невизначеність та нечіткість резолютивної частини рішення суду може вплинути на ефективність його виконання.

Як вбачається зі змісту заяви, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка фактично не згоден з рішенням суду, що не є підставою для його роз'яснення, та просить роз'яснити, яким саме чином має виконуватись рішення Апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року, не торкаючись при цьому питання про те, в чому саме полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Судова колегія у даному випадку не вбачає підстав для роз'яснення резолютивної частини рішення апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року, адже резолютивна частина цього рішення викладена чітко, при цьому є цілком зрозумілою і не припускає кількох варіантів тлумачення, в ній чітко та вичерпно викладені висновки колегії щодо позовних вимог позивача.

Що стосується зауваження заявника на позбавлення його належним чином виконати вимоги ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України та попередити працівника про скорочення його посади не пізніше ніж за два місяці, оскільки в мотивувальній частині рішення апеляційного суду зазначається про те, що «станом на 4 та 5 листопада 2013 року посада ОСОБА_3 вже була скорочена, а попередження працівника про скорочення його посади можливе лише не пізніше ніж за 2 місяці до наступного вивільнення, а не після того, як скорочення вже відбулося» /а.с. 6/, то вказане повинно вирішуватися на стадії виконання, а не вирішення питання про роз'яснення рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні заяви Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка про роз'яснення рішення суду відмовити.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Заяву Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка про роз'яснення рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 03 вересня 2015 року залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: