Ухвала суду № 53553908, 03.10.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/4932/2015

Справа № 428/9989/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Циганок А.В., за участі прокурора Бабцева Ю.О., начальника СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду винесене в кримінальному провадженні № 42015130000000184 від 26 вересня 2015 року, і погоджене з старшим прокурором відділу прокуратури Луганської області клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, який працює оперуповноваженим СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області та має звання капітан міліції, який мешкає за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с. Павлівка, вул. Говаленко, 49, особа якого посвідчена паспортом громадянина України: ЕН 381453, виданим Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 25.01.2005 року, підозрюється у вчиненні кримінального ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, другим слідчим відділом прокуратури Луганської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130000000184 від 26.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу начальника ГУМВС України у Луганській області № 159 о/с від 07.05.2015 капітан міліції ОСОБА_3 призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області.

У своїй роботі ОСОБА_3 повинний керуватись ст.ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких «Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань, діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань».

Згідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ст. 41 КПК України оперуповноважений СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 є працівником оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, який під час виконання доручень слідчого, прокурора, користується повноваженнями слідчого.

ОСОБА_3, виконуючі обовязки оперуповноваженого СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з використанням своїх владних повноважень скоїв умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

18.09.2015, приблизно о 20 годині, ОСОБА_5 зайшов до бару «Альянс», розташованого за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с. Курячівка, де перебував мешканець села ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного спяніння та між ними виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин, що склалися між ними з літа 2014 року. Під час конфлікту ОСОБА_5 хватав ОСОБА_6 за одяг та намагався витягнути на вулицю.

19.09.2015 відомості за вказаним фактом, на підставі заяви ОСОБА_6, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130440000274, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено слідчому СВ Білокуракінського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7

У слідчого Ромашенко Р.В., який будучи обізнаним про обставини кримінального правопорушення, відсутність суттєвих тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 та можливість примирення останнього з ОСОБА_5, виник злочинний умисел, спрямований на отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди шляхом використання владних повноважень в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду вчинити дії з використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи, що особисто не зможе його реалізувати вступив в злочинну змову з оперуповноваженим СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3, який погодився.

Цього ж дня 19.09.2015 ОСОБА_5 від оперуповноваженого СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 стало відомо про наявність заяви ОСОБА_6 та запропоновано проїхати до Білокуракинського РВ ГУМВС для зясування обставин події.

В зазначеному райвідділі міліції йому стало відомо, що слідство у кримінальному провадженні буде проводити слідчий Ромашенко Р.В.

Під час проведення слідчих дій слідчий Ромашенко Р.В. вказав ОСОБА_5, що наявність справи позбавить його можливості вільно пересуватися по території Луганської області та виїжджати за кордон на працю, вилучивши при цьому паспорт громадянина України.

На пропозицію ОСОБА_5 самостійно вирішити питання про примирення з потерпілим ОСОБА_6 та власником магазину-бару «Альянс» ОСОБА_9 слідчий Ромашенко Р.В. зазначив, що вони міліція самі вирішать ці питання. При цьому, ОСОБА_7 став вимагати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду та жестом руки у вигляді пяти пальців руки визначив розмір винагороди за вирішення питання на користь ОСОБА_5 у цій справі.

Після цього, відпустив ОСОБА_5 з райвідділу наказавши йому самостійно зібрати характеризуючи документи та надати для долучення до матеріалів кримінального провадження.

29.09.2015 ОСОБА_5 при зустрічі зі слідчим Ромашенко Р.В. зазначив, що він зібрав необхідні кошти та попрохав прискорити процес вирішення питання, а саме закриття кримінального провадження у звязку з необхідністю виїхати на роботу в іншу місцевість. При цьому, слідчий Ромашенко Р.В. пояснив, що врегулюванням відносин з потерпілим ОСОБА_6 буде займатись оперуповноважений СКР Білокуракинського РВ ГУМВСУ в області ОСОБА_3

В цей же день, при зустрічі з ОСОБА_5, ОСОБА_3 вказав, що йому необхідно передати грошові кошти в сумі однієї тисячі гривень для вирішення проблем з потерпілим ОСОБА_6

30.09.2015 ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 в якості частини неправомірної вигоди одну тисячу гривень банкнотами Національного банку України номіналом сто гривень кожна, в кількості десяти штук. При цьому, ОСОБА_3, на питання ОСОБА_5 про вартість вирішення питання на його користь визначив суму неправомірної вигоди у розмірі чотирьох тисяч гривень та вказав її жестом руки у вигляді чотирьох пальців.

При цьому, ОСОБА_3 зазначив щоб ОСОБА_5 не хвилювався оскільки такі дії вони вчиняють не перший раз та сказав, що призначить зустріч, на якій надасть документи підтверджуючі закриття провадження.

В цей же день ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що вирішив всі проблеми з потерпілим ОСОБА_6 і останній написав зустрічну заяву про відсутність будь-яких претензій до нього.

01.10.2015 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_3 та призначив зустріч у с. Тимошенко Білокуракинського району Луганської області.

В цей же день під час зустрічі ОСОБА_7 за участі ОСОБА_3 предявили ОСОБА_5 заяву потерпілого ОСОБА_6 та надали на підпис виправлені процесуальні документи. Після цього, слідчий Ромашенко Р.В. підписав постанову про закриття кримінального провадження №12015130440000247 від 19.09.2015, на підставі ст. 477, п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Далі слідчий Ромашенко Р.В. відкрив багажник службового автомобілю марки ВАЗ 21099, на якому вони приїхали до місця зустрічі, поклав до нього портфель, що перебував з ним, відкрив його. ОСОБА_5 в цей час дістав грошові кошти в сумі чотири тисячі гривень, а саме вісім банкнот по пятсот гривень кожна, порахував їх у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Після чого, ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_7 поклав вказані гроші до портфелю останнього в якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження стосовно нього. За цим ОСОБА_7 закрив портфель та кришку багажника автомобіля.

На запитання ОСОБА_5 щодо можливих проблем в майбутньому ОСОБА_7 та ОСОБА_3 запевнили, що ніяких проблем не буде, після чого сіли у автомобіль та поїхали з місця зустрічі.

Проте, розпорядиться отриманими 01.10.2015 від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди грошовими коштами у сумі чотири тисячі гривень ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не встигли, оскільки були затримані слідчим прокуратури Луганської області.

Всього ОСОБА_7 та ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду на загальну суму пять тисяч гривень.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в одержані службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, причетність якого до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що у період з 30.09.2015 по 01.10.2015 передав слідчому СВ Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7 та оперуповноваженому СКР Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 у якості неправомірної вигоди гроші на загальну суму 5000 гривень, за те, щоб вони вирішили питання з потерпілим ОСОБА_6 та закрили кримінальне провадження № 12015130440000274 від 19.09.2015;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що після конфлікту 18.09.2015 з ОСОБА_5 СВ Білокуракинського РВ ГУМВС України у Луганській області, за його заявою, розпочато досудове розслідування, яке здійснював слідчий Ромашенко Р.В. 29.09.2015 йому зателефонував працівник міліції на імя ОСОБА_3 та запропонував забрати заяву про злочин та отримати за це 1000 грн. від ОСОБА_5 Після цього, 30.09.2015 працівник міліції приїхав на ставок «Рудянський», де передав 1000 гривень купюрами номіналом сто гривень кожна. Далі він на вимогу працівника міліції та під диктовку написав зустрічну заяву про відсутність претензій, у звязку з примиренням з ОСОБА_5

- показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що брав участь в якості понятого 01.10.2015 року при помітці грошових коштів у сумі 4 000 грн. У подальшому у цей день у чемодані слідчого чорного кольору, який знаходився у багажнику автомобіля марки ВАЗ 21099, зі спец. номерами державного знаку 13-0710, було виявлено 4000 грн, на яких були виявлені спеціальні хімічні речовини. До початку огляду чемодану слідчого присутній ОСОБА_7 зазначив, що він належить йому і в ньому знаходяться процесуальні документи та його особисті речі;

- протоколом огляду місця події від 01.10.2015 року, в ході якого встановлено та вилучено грошові кошти у сумі 4000 грн. 8 купюр номіналом 500 грн.: ВЕ 3323472, ЛГ 2919017, ЛЗ 5179084, ЗБ 6503126, ЗИ 8822464, ЛА 9400737, ЛБ 2722099, ВЕ 4747903, при освітлені яких ультрафіолетовою лампою «Delux» на кожній купюрі встановлено світіння спеціальних хімічних речовин жовто зеленого кольору.

01.10.2015 о 08 годині 49 хвилин ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України.

02.10.2015 о 08:46 ОСОБА_3 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України:

переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років, а також те, що діючим кримінальним законодавством України за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України визначене безальтернативне покарання у вигляді реального позбавлення волі;

продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з урахуванням того, що він є діючим працівником міліції;

незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5 та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, схиляти їх особисто як працівник міліції, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню обєктивної істини у кримінальному провадженню;

може знищити, сховати або спотворити речі та документі, які мають істотне значення для встановлення обєктивних обставин кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність вищезазначених обставин, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і застосування більш мякого запобіжного заходу, крім тримання під вартою до ОСОБА_3 не доцільно.

При поданні клопотання до суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 орган досудового розслідування враховує слідуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України:

вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України;

сімейний стан, відсутність на утриманні ОСОБА_3 неповнолітніх дітей.

Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 182, ч.3 ст.183 КПК України, орган досудового розслідування просить визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обовязків, у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому та враховуючи ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив обирати запобіжний захід у вигляді мінімальної застави, вказавши що він буде співпрацювати з органами досудового розслідування, має хвору матір та вагітну співмешканку, є учасником АТО переховуватись від слідства не буде.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 просив суд застосувати до підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальній сумі передбаченій законодавством, підтримав пояснення підзахисного.

Суд, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для обрання запобіжного заходу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, вислухавши підозрюваного та його захисника, вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України:

переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з урахуванням того, що він є діючим працівником міліції;

незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5, та свідків схиляти їх як особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню обєктивної істини у кримінальному провадженню;

може знищити, сховати або спотворити речі та документі, які мають істотне значення для встановлення обєктивних обставин кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність вищезазначених обставин, дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і застосування більш мякого запобіжного заходу, крім тримання під вартою до нього не доцільно.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду підозрюваного є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Суд також враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України вказані у клопотанні.

Суд, також зобовязаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом і може складати не менш ніж двадцять розмірів мінімальної заробітної плати.

Доводи прокурора щодо обрання підозрюваному застави у вигляді 80 мінімальних розмірів заробітної плати, суд вважає враховуючи обставини справи надто жорсткими, так як сума хабара відповідно до клопотання є 5000 гривень, він має сімю, хвору маму та вагітну співмешканку, є учасником АТО, тому враховуючи його майновий стан для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечення виконання встановлених ризиків достатньою сумою можливо вважати 40 000 гривень.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС прокуратури Луганської області ОСОБА_4 задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання 08 години 49 хвилин 01.10.2015 року.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, тобто до 08 години 49 хвилин 29.11. 2015 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу в розмірі 40 000, 00 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у Луганській області м. Рубіжне: депозитний рахунок № 37318003000730, відкритий в ТУ ДКСУ у Луганській області УДКСУ м. Рубіжне, код банку 804013, код ЄДРПУ 26297948, отримувач ТУ ДСА України у м. Рубіжне у Луганській області.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_3 з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасника процесу та направити до відповідного ІВС та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський