Ухвала суду № 53551118, 18.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8300/15 Справа № 196/735/15 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко Ю.О. Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

18 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Деркач Н.М., Осіяна О.М.

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства

«Дніпропетровськгаз»

на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2015 про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги газопостачання з ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області 03.07.2015 року, на підставі п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, відмовлено ПАТ «Дніпропетровськгаз» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги газопостачання з ОСОБА_2 / а. с. 4 /.

З цією ухвалою не погодилося ПАТ «Дніпропетровськгаз» та подало на неї апеляційну скаргу, де просить скасувати ухвалу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права / а. с. 9-10 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2015 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за газопостачання з ОСОБА_2 /а. с. 2/.

До заяви про видачу судового наказу товариством було додано: розрахунок суми заборгованості, копія договору НОМЕР_1 від 01.03.2014 року про надання населенню послуг газопостачання, картка абонента Новомосковського УЕГГ та про що вказано і в цій заяві товариства / а. с. 2, 32-40 /.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України - судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Заява про видачу судового наказу повинна відповідати вимогам ст. 98 ЦПК України.

Згідно п.2 ч. 3 ст.100 ЦПК України - суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» - наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Як вбачається з ухвали від 03.07.2015 року суд відмовив заявнику у видачі судового наказу на підставі п.2 ч. 3 ст.100 ЦПК України, тобто у зв'язку з наявністю спору про право, однак в чому вбачається спір про право суд в ухвалі не зазначив.

Крім того, суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що до заяви про видачу судового наказу не додано письмового договору про надання послуг, доказів виникнення боргу та його розмірів, а також наявність документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків з застосуванням тарифів на відповідні послуги, також заявником не надано документального підтвердження визнання боржником вказаної у заяві суми боргу - 3225,85 грн., але і з цим висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає матеріалам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2015 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, до якої товариством було додано; розрахунок суми заборгованості ОСОБА_2 (копія рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2, де наведено повний помісячний розрахунок боргу), копія договору НОМЕР_1 від 01.03.2014 року про надання населенню послуг газопостачання, тобто ОСОБА_2, картка абонента Новомосковського УЕГГ та про що вказано і в заяві товариства / а. с. 2, 32-40 /.

За таких обставин, ухвала суду від 03.07.2015 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для повторного вирішення питання щодо відповідності заяви вимогам ст. ст. 98,99 ЦПК України та можливості видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» - задовольнити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу - скасувати, матеріали справи повернути до того ж суду для вирішення питання щодо відповідності заяви вимогам ст. ст. 98,99 ЦПК України та можливості її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ: