Рішення № 53549811, 26.12.2014, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/32/14-ц

№ 2/207/550/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

судді: Литвинчука В.П.

при секретарі: Єрмаковій Н.П.

з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків.

У березні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування пред*явлених позовних вимог представник позивача пояснив, що 20 січня 2006 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5, відповідачки , 13/25 частин будинку № 8, тобто квартиру № 2, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську. На час придбання частини будинкуАДРЕСА_1, ОСОБА_3 не була відома обставина, що ОСОБА_5 ввела в оману суд, який 04 червня 2004 року виніс рішення про визнання ОСОБА_4, матері ОСОБА_5 та співвласника 13/25 частин домоволодіння, померлою. У зв*язку з цим ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом, яке на час укладення договору купівлі-продажу не було визнано незаконним. Лише 09 липня 2008 року рішенням суду укладений ОСОБА_3 з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу 13/25 частин АДРЕСА_2, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську був визнаний недійсним і додатковим рішенням суду від 09 грудня 2010 року ОСОБА_3 був зобов*язаний повернути ОСОБА_4 13/25 частин вказаного будинку, тобто квартиру № 2. Цим же рішенням суду ОСОБА_5 була зобов*язана повернути ОСОБА_3 15.784 гривні, які нею були отримані від ОСОБА_3 за продажу 13/25 частин будинку. Про стягнення вказаних коштів з ОСОБА_5 ОСОБА_3 не було відомо та за їх стягненням ОСОБА_3 не звертався. Однак, до теперішнього часу ОСОБА_5 не повернула ОСОБА_3 вказані гроші. При цьому, 13/25 частин будинку, придбаних ОСОБА_3, були непридатні для житла. У будинку були відсутні вікна та двері, будинок у зв*язку із заборгованістю був відключений від газопостачання. На приведення будинку у придатний для проживання у ньому стан ОСОБА_3 були витрачені значні кошти. Проводити поліпшення 13/25 частин будинкуАДРЕСА_1, ОСОБА_3 почав з 2006 року. ОСОБА_3 на придбання та установку вікон було витрачено 12.100 гривень та за підключення будинку до газопостачання ОСОБА_3 сплатив заборгованість, яка утворилась - 7.406 гривень 43 копійки. Також ОСОБА_3 оштукатурив будинок, побудував паркан та гараж, забетонував подвір*я. Всього ОСОБА_3 на облаштування будинку було витрачено 19.506 гривень 43 копійки, що значно перевищує суму, яку йому повинна сплатити ОСОБА_5 Однак, відповідачі добровільно сплачувати ОСОБА_3 15.784 гривні за придбання 13/25 частин будинку та 19.506 гривень 43 копійки, затрачених на приведення будинку до житлового стану, не бажають. Вважає, що строк позовної давності пропущений не був тому, що обставина, що придбані 13/25 частин будинку є спірними, ОСОБА_3 стала відома у 2008 році після прийняття судом рішення. Тобто, після проведених поліпшень. Просить позов задовольнити. Зустрічного позову не визнає та у його задоволенні просить відмовити.

Відповідачка ОСОБА_4 пред*явленого позову не визнала та пояснила, що у судових засіданнях було встановлено, що у всьому винна нотаріус і ОСОБА_3 необхідно з позовом звертатись до нотаріуса, а не до неї та її дочки. Вказала, що 13/25 частин АДРЕСА_3, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську, яка була продана дочкою ОСОБА_3, належала їй, її дочці ОСОБА_5 та її онуці. ОСОБА_3 квартира у її дочки була придбана незаконно. Квартира була придатна для проживання та у належному санітарно-гігієнічному стані. Обставина, що квартира спірна позивачу була відома ще у лютому 2007 року. У квартирі були двері та дубові вікна, а у подвір*ї - гараж. У ОСОБА_3 не було необхідності їх замінювати. Із договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_3 з її дочкою вбачається, що квартира була у належному стані. Позов стосовно, ніби-то, проведених ОСОБА_3 у квартирі поліпшень вона не визнає та у його задоволенні просить відмовити. Ніякого іншого житла вона не має. У зв*язку з тим, що ОСОБА_3 чинить їй перешкоди у вселенні та проживанні у квартирі їй спричинені фізичні та моральні страждання. Із-за неправомірних дій позивача вона вимушена проживати у найманому житлі. У задоволенні позову просить відмовити, задовольнивши зустрічний.

Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також пред*явленого позову не визнала та пояснила, що у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 ніяких договорів не укладав. ОСОБА_3 поліпшення у квартирі проводились з 2006 року по 2008 рік. ОСОБА_4 не просила ОСОБА_3 ремонтувати, облаштовувати та поліпшувати квартиру. Строк пред*явлення ОСОБА_3 позову до суду розпочався у 2008 році і позивачем та його представником не заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку поважними. Окрім того, рішенням суду на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_5 уже стягнуто 15.784 гривні. Однак, ОСОБА_3 до суду з заявою про видачу виконавчого листа не звертався, до виконання рішення суду не зверталось. Відповідачі за первісним позовом є власниками 13/25 частинАДРЕСА_1, і рішенням суду, яке набрало чинності, ОСОБА_3 виселений з квартири. При таких обставинах у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, задовільнивши зустрічний.

Відповідачка за первісним позовом, а позивачка за зустрічним, ОСОБА_5 у судове засідання не з*явилась. Сторони вважають можливим розглядати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши ОСОБА_4, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов задовольнити частково.

Із договору купівлі-продажу від 20 січня 2006 року вбачається, що ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та як законний представник від імені малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, "продавці" та ОСОБА_3 "покупець" продали, а ОСОБА_3 придбав 13/25 частин жилого будинку з надвірними будівлями по 2-му АДРЕСА_4, жилою площею 35,6м.кв, загальною площею 60,0м.кв. На земельній ділянці 1552,0м.кв. розташований каркаснозасипний обкладений цеглою жилий будинок жилою площею 71,8м.кв, В-1 гараж шл.блок., № 4-7 огорожі, I тротуар. Відчужувана частина жилого будинку була оглянута Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню частини жилого будинку за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено. Претензій до Продавців щодо якісних характеристик відчужуваної частини жилого будинку Покупець не має. Продаж частини жилого будинку за домовленістю сторін вчиняється за 15.784 гривні 60 копійок, які отримані Продавцями від Покупця під час оформлення Договору. Продавець ОСОБА_5 зобов*язується сплатити борги за комунальні послуги до 20 березня 2006 року. Сторони стверджують, що відчужувана частина жилого будинку відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього договору.

Таким чином, суд не приймає до уваги пояснення представника позивача за первісним позовом ОСОБА_3 у тій частині, що придбані ОСОБА_3 13/25 частин житлового будинкуАДРЕСА_5, були непридатні до проживання, що ним був збудований гараж, паркан, забетоноване подвір*я. У позивача не було необхідності замінювати вікна та проводити інші переобладнання.

У судовому засіданні також було встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 липня 2008 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до 2-ї Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_3, Головного Управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення моральної шкоди.

Вказаним рішенням суду договір купівлі-продажу 13/25 частин жилого АДРЕСА_2, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську, укладений 20 січня 2006 року між ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та як законний представник малолітньої ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_3 з другої сторони, посвідчений 2-ю Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою, був визнаний недійсним та з 2-ї Дніпродзержинської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_4 в рахунок спричиненої моральної шкоди було стягнуто 20.000 гривень.

Додатковим рішенням суду від 09 грудня 2010 року ОСОБА_3 був зобов*язаний повернути ОСОБА_4 13/25 частин жилого АДРЕСА_6, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську. Цим же додатковим рішенням з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 було стягнуто 15.784 гривні, отримані нею від ОСОБА_3 за продаж 13/25 частин жилого АДРЕСА_2, по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську.

Рішення суду від 09 липня 2008 року та додаткове рішення суду від 09 грудня 2010 року набрали чинності.

При цьому, рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 червня 2014 року був частково задоволений позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення, зняття з реєстрації. Вказаним рішенням суду ОСОБА_3 був зобов*язаний не чинити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкод у користуванні квартирою № 2 у будинку № 8 по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську. Цим же рішенням суду ОСОБА_3 був виселений із квартири № 2 у будинку № 8 по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську без надання іншого жилого приміщення. Рішення суду набрало чинності.

При цьому, суд не приймає до уваги копію довідки № 11521 від 01 березня 2007 року, яка видана Левичевій, особовий рахунок 481528, що станом на 01 січня 2006 року заборгованість за користування газом складає 7.406 гривень 43 копійка. Надана суду позивачем довідка не свідчить про сплату позивачем заборгованості за користування газом. Із договору купівлі-продажу вбачається, що продавець, а не покупець зобов*язується сплатити заборгованість за комунальні послуги.

При таких обставинах суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 стосовно стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 19.506 гривень 43 копійок необхідно відмовити.

Суд також вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 стосовно стягнення 15.784 гривень. Вказана сума з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 була стягнута додатковим рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 грудня 2010 року, яке набрало чинності, та яке ОСОБА_3 не оскаржувалось. У цій частині позову ОСОБА_3 необхідно пред*явити для виконання виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на його користь вказаної суми.

При цьому суд також вважає, що підлягає, але частковому задоволенню позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні було встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 червня 2014 року, яке набрало чинності, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення, скасування реєстрації були задоволені частково: ОСОБА_3 був зобов*язаний не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні квартирою та був виселений із квартири без надання іншого жилого приміщення.

Разом з тим, рішення суду до теперішнього часу не виконано з тих підстав, що ОСОБА_3 добровільно виселятись із квартири не бажає, продовжуючи чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні власністю.

Таким чином, діями ОСОБА_3, суд вважає, ОСОБА_4 була спричинена моральна шкода.

Разом з тим, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити з тих підстав, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт спричинення ОСОБА_5 моральної шкоди. У судовому засіданні було встановлено, що саме ОСОБА_5 продала 13/25 частинАДРЕСА_7, у будинку № 8 по 2-му провулку Менделєєва у м. Дніпродзержинську ОСОБА_3, що ОСОБА_5 була відповідачкою по справі за позовом ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним. У судовому засіданні також було встановлено, що укладений ОСОБА_5О з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу був визнаний недійсним і рішення суду набуло чинності.

При таких обставинах суд вважає, що діями ОСОБА_3 ОСОБА_5 не було спричинено моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов, суд вважає, що понесені ОСОБА_3 судові витрати необхідно покласти на нього ж.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги частково, враховуючи, що позивачі за зустрічним позовом судом були звільнені від сплати судового збору, то судові витрати у цій частині необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.,ст. 22,216, 1167 ЦК, ст.,ст. 6-14,60,212-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків --- відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди --- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок заподіяної моральної шкоди --- 5.000 гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди --- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене на протязі 10 днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя: / ОСОБА_7 /