Ухвала суду № 53547397, 12.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №322/800/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження №22-ц/778/5979/15 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на майно.

В обґрунтування позову зазначала, що 25.02.2013 вона уклала з ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, договір купівлі-продажу автомобіля FIAT PUNTO CABRIO 60 S, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_5

До підписання договору вона передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 24 000 грн., а останній передав їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.

В подальшому вона вільно та безперешкодно володіла та користувалась вищезазначеним автомобілем.

Відповідно до п. 3.1 Договору ОСОБА_4 зобов'язувався в строк до 12.05.2013 зняти з реєстрації автомобіль в органах ДАІ, але вчасно він не виконав цього обов'язку і не має вже на даний час такої можливості, оскільки 13.05.2013 року строк дії довіреності закінчився.

На теперішній час вона бажає продати спірний автомобіль, проте позбавлена такої можливості, оскільки право власності на нього зареєстровано за ОСОБА_5, яка відмовляється її слухати, посилаючись на те, що продала автомобіль ще п'ять років потому і не має до нього ніякого відношення.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати за нею право власності на транспортний засіб FIAT PUNTO CABRIO 60 S, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, судові витирати покласти на відповідачів.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Частиною третьої статті 12 ЦК України передбачено, що відмова від права власності на транспортні засоби здійснюється в порядку, встановленому актами цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, в редакції, що була чинною станом на 25.02.2013 (далі - Порядок), документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи.

Нормативним актом передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, в якому не міститься розписки власника автомобіля або його представника про продаж автомобіля іншій особі, а також договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі.

Так само, цивільне законодавство не передбачає відчуження транспортного засобу на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Отже, ОСОБА_4 не набув права власності на спірний автомобіль на підставі довіреності від 02.09.2012, а тому під час укладення договору купівлі-продажу з позивачем він міг діяти лише як представник ОСОБА_5

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем за позовом про визнання права власності на вказаний автомобіль.

Посилання апеляційної скарги на правомірність набуття права власності на автомобіль, відповідно до ст. 328 ЦК України, на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2013 р. являється безпідставним оскільки цей договір не є документом, що підтверджує правомірність придбання ним цього транспортного засобу, в розумінні наведених норм .

Таким чином вказані та інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: