Ухвала суду № 53543699, 19.09.2015, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10700/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2015 Подільський районний суд м. Києва

у складі: слідчого судді - Отвіновського П.Л.,

при секретарі - Снісаренко В.Б.,

слідчого - Камінського Р.В.,

з участю прокурора - Кутового Д.В.,

підозрюваної - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Жашків, Черкаської області, українки, громадянки України, працюючої посаді заступника директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром», зареєсторваної та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання адміністративно-господарських функцій - заступника директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром» (код ЄДРПОУ 00846346, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 10), діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із головним інженером КП «Київський іподром» ОСОБА_4, вчинила вказане кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так встановлено, що згідно наказу № 62-К від 16.07.2015 року, ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром».

Так, в кінці серпня 2015 року, ОСОБА_5, будучи представником за довіреністю ФОП ОСОБА_6, отримав завдання від останнього на проведення переговорів із службовими особами КП «Київський Іподром» щодо взяття в оренду території вказаного комунального підприємства з метою зняття художнього фільму «Бізнес план».

З цією метою ОСОБА_5, в кінці серпня 2015, прибув за адресою м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, де зустрівся із Головним інженером КП «Київський іподром» ОСОБА_4, який повідомив про те, що з метою використання території комунального підприємства необхідно укласти договір про співробітництво, в якому буде визначено умови проведення зйомок та визначено розмір благодійної допомоги КП «Київський іподром». Крім того ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, про те, що він повинен погодити з директором можливість укладання зазначеного договору.

Після цього, ОСОБА_1, дізнавшись від головного інженера КП «Київський іподром» ОСОБА_4 про намір ФОП ОСОБА_6 укласти договір про співробітництво із КП «Київський іподром», відповідно до якого ФОП буде надано територію комунального підприємства для створення фільму, з метою отримання неправомірної вигоди, погодила із ОСОБА_4, що він висуне вимогу ОСОБА_5, який є представником за довіреністю ФОП ОСОБА_6 про те, що загальний платіж (благодійна допомога) за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж за один день використання території комунального підприємства відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., а решту в сумі 4 тис. грн. необхідно буде передати їм готівкою, яку вони, ОСОБА_1 із ОСОБА_4, отримають особисто в якості неправомірної вигоди та розподілять між собою. В свою чергу, ОСОБА_1, будучи заступником директора комунального підприємства, повинна буде забезпечити підписання директором КП «Київський іподром» договору про співробітництво із ФОП ОСОБА_6, відповідно до якого останній буде передано територію іподрому для зйомок фільму.

В подальшому, ОСОБА_1, дізнавшись від ОСОБА_4, що ОСОБА_5 погодився на їх спільну вимогу про надання неправомірної вигоди в сумі 4 тис. грн. за один знімальний день за підписання договору про співпрацю між КП «Київський іподром» та ФОП ОСОБА_6, відповідно до якого останній буде передано територію іподрому для зйомок фільму, достовірно знаючи, що відповідно до статуту вказаного комунального підприємства договори з боку КП «Київський іподром» підписує його директор ОСОБА_7, надала останньому на підпис проект зазначеного вище договору, який ОСОБА_7 підписав та виконав відтиск печатки КП «Київський іподром» на ньому.

15.09.2015 в денний час доби, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із головним інженером КП «Київський іподром» ОСОБА_4, знаходячись у службовому приміщенні вказаного комунального підприємства за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова, 10, спільно із останнім повторно висунула вимогу про те, що загальний платіж за один знімальний день на території комунального підприємства має становити 7 тис. 800 грн., з яких офіційний платіж відповідно до договору про співробітництво має становити 3 тис. 800 грн., які буде сплачено на рахунок комунального підприємства, а решту в загальній сумі 60 тис. грн. з розрахунку 4 тис. грн. за один день використання території комунального підприємства, необхідно буде передати йому та ОСОБА_1 особисто готівкою, проте в разі відмови ОСОБА_5 від виконання висунутих вимог, договір підписано не буде.

На вимоги вказаних осіб ОСОБА_5, повідомив, що має можливість надати лише 50 тис. грн. готівкою в якості неправомірної вигоди. Враховуючи зазначену обставину, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 висунули вимогу ОСОБА_5 надати їм 50 тис. грн. в якості неправомірної вигоди за підписання договору, на що ОСОБА_5, враховуючи необхідність використання території комунального підприємства під час зйомки фільму, погодився.

18 вересня 2015 року 13 год. 50 хв. ОСОБА_5 згідно встановленої домовленості прибув до приміщення КП «Київський іподром», де в кабінеті головного інженера КП «Київський іподром» передав головному інженеру комунального підприємства ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 50 000 грн. для розподілу між останнім та ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди за укладання договору про співробітництво, відповідно до якого ФОП ОСОБА_6 буде передано територію іподрому для зйомок фільму.

Після отримання неправомірної вигоди в розмірі 50 000 грн., ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 договір про співробітництво підписаний від імені директора КП «Київський Іподром» ОСОБА_7 та печаткою підприємства, підписання якого забезпечили спільно головний інженер КП «Київський іподром» ОСОБА_4 та заступник директора КП «Київський іподром» ОСОБА_1 відповідно до раніше обумовленого між ними злочинного наміру.

ОСОБА_4, отримавши грошові кошти від ОСОБА_5, з метою подальшого розподілу їх між ним та ОСОБА_1, поклав їх до сумки та вийшов з приміщення у внутрішній двір КП «Київський іподром» та, підійшовши до автомобіля марки Nissan, д.н. НОМЕР_1, поклав сумку до автомобіля.

18.09.2015 працівниками міліції було проведено огляд місця події, в ході якого в приміщенні кабінету головного інженера КП «Київський іподром» за адресою: м. Київ, пр.-т. Академіка Глушкова 10, під час поверхневого огляду ОСОБА_4 із застосуванням лампи ультрафіолетового світіння на руках виявлено світіння речовини зеленого кольору. Також під час огляду місця події з автомобіля марки Nissan, державні номерні знаки НОМЕР_1 вилучено сумку чорного кольору з котрої вилучено грошові кошти в сумі 50000 грн. які під світлом лампи ультрафіолетового світіння мали позначення зеленого кольору.

Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу обґрунтована слідчим тим, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки їй відомо, що за вчинений нею злочини передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Підозрюваній відомо про зовнішній вигляд потерпілих, повні анкетні дані, та місця роботи.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, та діючи із корисливих спонукань може продовжити вчиняти злочини.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На той факт, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, що загрожує за вчинений злочин пов'язаний із позбавленням волі, підозрювана намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Ризик впливу на заявника та свідків у кримінальному провадженні є актуальним з огляду на те, що підозрювана знає місце їх проживання, а ті володіє необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, і просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, просили відмовити в його задоволенні та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема заставу..

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваної та захисника вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про його задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можу запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую вагомість наявних у справі доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, те, що, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна, оскільки відповідно до змін внесеними к КК України згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014 року ст. 75 КК України за корупційні злочини не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому усвідомлюючи невідворотність реального терміну покарання у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкримінують ОСОБА_1 на думку слідчого судді може здійснити пробу переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім, цього ОСОБА_1, може впливати на заявника та на момент досудового слідства осіб, які є понятими, що були присутні під час слідчих дій, а саме: ОСОБА_1, знає заявника та понятих в обличчя, була ознайомлена з протоколоми оглядом місця події та допиту заявника в яких зазначено їх адреси. Також ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з розвитку та організації підприємства КП «Київський іподром», а тому вона може вчинити дії спрямовані на знищення, або підроблення документів щодо походження грошових коштів, оскільки на момент розгляду клопотання підозрювана не відсторонена від посади.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину.

З наданих матеріалів клопотання вбачається обґрунтована підозра, щодо вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та необхідність у зв'язку з цим обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 може уникнути слідства та суду, впливати на заявника та свідків та вчинити дії спрямовані на приховування слідів злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.

В статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 та 4 ст.183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Слідчий суддя, з огляду на обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що цей випадок є виключним і що навіть максимальна сума застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання обвинуваченою ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України.

На думку слідчого судді, з урахуванням особи підозрюваної, її майнового стану, зможе забезпечити виконання нею своїх обов'язків лише застава в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Камінського Р.В. про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити розмір застави у межах розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 365 400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318001004444, отримувач - УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 02896727, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебуває кримінальне провадження та суду.

Також покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з підозрюваним та свідками по даному кримінальному провадженню;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов'язків становить два місяці, але не більше ніж строк досудового слідства.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 16 листопада 2015 року 18 годин 00 хвилин включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Підозрювану ОСОБА_1 направити до Київського СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань для подальшого утримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурота та слідчого в провадженні яких перебуває кримінальне провадження.

Слідчий суддяОтвіновський П.Л.