Ухвала суду № 53542899, 17.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2587/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівКарпенко О. В. , Нерушак Л. В. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Наконечної Альони Вікторівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми депозитного вкладу і відсотків за вкладом, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2014 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми депозитного вкладу і відсотків за вкладом.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 09 січня 2014 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір банківського строкового вкладу «Стандарт», за умовами якого він вніс кошти на депозитний рахунок у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Севастополь АР Крим в сумі 25000 доларів США строком на 366 днів до 09 квітня 2014 року.

Відповідно до договору відповідач взяв на себе зобов'язання нараховувати йому відсотки на внесений вклад з розрахунку 8% річних.

Згідно п. 10 договору між сторонами узгоджено дострокове розірвання договору.

07 серпня 2014 року та 31 жовтня 2014 року він звертався до відповідача з письмовими заявами про повернення суми вкладу та нарахованих за умовами банківського вкладу відсотків, які залишилися невиконаними.

З врахуванням зазначених обставин позивач просив суд достроково розірвати укладений між ним та відповідачем договір банківського вкладу та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь вклад у розмірі 25000 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 1505 доларів США.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», який підтримав апеляційну скаргу банку, пояснення представника ОСОБА_7, яка заперечували проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 січня 2014 року між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у відділенні, що розташоване в м. Севастополі АР Крим, було укладено договір банківського вкладу «Стандарт», згідно якого позивач передав банку грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі строком на 366 днів, до 09 квітня 2014 року в сумі 25000 доларів США.

На підтвердження невиконаних грошових зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» позивачем надано договір №SAVDNWFD0070053812300 від 09 січня 2014 року та касовий чек від 09 січня 2014 року про внесення ним готівкових коштів в сумі 25000 доларів США на рахунок НОМЕР_1 відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» відділення «Центральний офіс» Севастопольської філії.

Факт укладення даного договору визнаний сторонами у судовому засіданні та не заперечується, що відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Умовами даного договору сторонами погоджено можливість його дострокового розірвання, за умови попередження один одного за два банківські дні.

07 серпня 2014 року та 31 жовтня 2014 року ОСОБА_7 звертався до відповідача з заявами про розірвання договору та повернення суми вкладу разом з нарахованими за ним відсотками, які були залишені без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язується видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Встановивши, що відповідачем порушено право позивача на повернення суми грошового вкладу, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» суми грошового вкладу з нарахованими відсотками, за їх користування.

Посилання апелянта на те, що зобов'язання за договором банківського вкладу, укладеним працівниками філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», виконує Автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим та м. Севастополя, а тому банк є неналежний відповідач у справі, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи договір банківського вкладу укладався між ОСОБА_7 та юридичною особою ПАТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходженням якої є м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50.

Частиною 3 ст. 95 ЦК України визначено, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідальність щодо неповернення грошових коштів за договором банківського вкладу несе юридична особа, тобто ПАТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору та стягнення суми депозитного вкладу і відсотків за вкладом залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :