Постанова № 53541253, 29.10.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.10.2015 Справа № 554/13155/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Микитенка В.М.,

розглянувши у скороченому провадженні в залі суду м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві у якому просила визнати протиправними дії відповідача стосовно перерахунку розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% від заробітної плати з 01.07.2012 року та у розмірі 60% від заробітної плати з 29.05.2015 року, а також зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної їй пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру», починаючи з 29.05.2015 року, виходячи з розрахунку 90% заробітної плати, згідно довідки прокуратури Полтавської області від 29.05.2015 року №18-309/15 та здійснити виплату різниці недоотриманої пенсії з 29.05.2015 року, мотивуючи, що такі дії відповідача суперечать вимогам ст.22 Конституції України.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст.50-1 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1789-ХІІ), в розмірі 90% від суми місячного заробітку (а.с.8-9).

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві було здійснено перерахунок пенсії позивачки ОСОБА_1 з 01.07.2012р. в розмірі 80 % місячної заробітної плати, а з 29.05.2015 року у розмірі 60% заробітної плати (а.с.9).

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції Закону №3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, із 01.10.2011р. положення частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

Враховуючи наведене, можна зробити висновок, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Згідно з вимогами частин 1-2 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У постановах Верховного Суду України від 10.12.2013р. у справах №21-348а13 та №21-420а13, від 22.06.2015р. у справі №577/4853/14-ц., прийнятих за аналогічних правовідносин (а.с.10-18) найвищий судовий орган держави дійшов саме таких висновків.

Враховуючи викладене, суд убачає підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст.22, ст.58 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 9, 11, 17, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві стосовно перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 80% від заробітної плати з 01.07.2012 року та у розмірі 60% від заробітної плати з 29.05.2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок ОСОБА_1 раніше призначеної їй пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру», починаючи з 29.05.2015 року, виходячи з розрахунку 90% заробітної плати, згідно довідки прокуратури Полтавської області від 29.05.2015 року №18-309/15 та здійснити виплату різниці недоотриманої пенсії з 29.05.2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Октябрський районний суд м. Полтава протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя В.М.Микитенко