Постанова № 53537804, 17.11.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2469/15-п Провадження №33/773/291/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., з участю ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, РНОКПП-НОМЕР_1 на постанову Любомльського районного суду від 15 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді тридцяти годин громадських робіт.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що о 15 год. 28 вересня 2015 року, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 він вчинив насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_3, а саме, ображав її нецензурними словами, шарпав за одяг та виганяв з будинку, заподіявши останній шкоду психічному здоров'ю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що даного правопорушення він не вчиняв, а суд, не дотримавшись вимог всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх доказів та обставин справи при її розгляді, безпідставно дійшов висновку про його винуватість, який не відповідає фактичним обставинам справи та необгрунтовано застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.

Крім того, суд вийшов за межі правопорушення вказаного в протоколі, зазначивши у постанові, що він вчинив насильство відносно своєї матері, шарпаючи її за одяг та виганяючи з будинку, коли згідно протоколу про адміністративне правопорушення він завдав шкоди її психічному здоров'ю, ображаючи нецензурною лайкою.

Заслухавши ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, ОСОБА_3, яка вважає рішення суду законним та підтвердила вчинення насильства в сім'ї останнім щодо неї, просила рішення суду залишити в силі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 250 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинне забезпечувати повне, всебічне і об'єктивне з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВН № 29938 о 15 год. 28 вересня 2015 року ОСОБА_2 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_4, а саме неодноразово ображав останню нецензурною лайкою, завдавши шкоду її психічному здоров'ю ( а.с. 1).

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, останній вчинив насильство у сім'ї щодо своєї матері ОСОБА_3, а саме ображав її нецензурною лайкою, шарпав за одяг, виганяв з будинку, заподіявши шкоду її психічному здоров'ю. Тобто суд, виносячи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, вийшов за межі правопорушення вказаного у протоколі, змінивши зміст протоколу щодо фактичних обставин справи та конкретних дій, які не були зазначені у протоколі, що суперечить вимогам ст. 280, 283 КУпАП.

Разом з тим, як пояснила ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції, що після відключення її сином ОСОБА_2 28 вересня 2015 року світла в усьому будинку на її зауваження, останній в її адресу висловлювався нецензурними словами та, погрожуючи, замахувався на неї молотком.

Ці пояснення ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами справи, а саме висновком дільничного інспектора Любомльського РВ УМВС у Волинській області від 28.09.2015 року з якого видно, що ОСОБА_2

біля 15 год. 28.09.2015 року відключив світло у будинку його матері ОСОБА_3, на зауваження останньої з цього приводу неодноразово ображав її нецензурною лайкою та молотком погрожував вбивством. На виклик ОСОБА_3 прибули працівники міліції. ( а.с. 2).

Про те, що ОСОБА_2 із своєю матір'ю ОСОБА_3 проживають в одному будинку як сім'я, тільки у різних кімнатах, крім матеріалів справи, підтвердив в апеляційному суді і свідок ОСОБА_5

Вищенаведеними доказами спростовуються твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що 28.09.2015 року він будь-яких неправомірних дій щодо своєї матері ОСОБА_3 не вчиняв.

Аналізуючи оцінені докази в сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про вчинення ОСОБА_2 28 вересня 2915 року біля 15 год. насильства у сім'ї щодо своєї матері ОСОБА_3, яке виразилось у тому, що останній висловлювався у її адресу нецензурною лайкою та замахувався молотком, чим завдано шкоди психічному здоров'ю потерпілої.

Тому, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а накладене на нього стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, яке є мінімальним за санкцією статті закону за яким його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, із постанови суду підлягає виключенню вказівка, що ОСОБА_2 шарпав за одяг свою матір і виганяв її з будинку, оскільки ці обставини відсутні у протоколі і не знайшли свого підтвердження у суді.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 жовтня 2015 року змінити.

Виключити із мотивувальної частини постанови Любомльського районного суду Волинської області від 15 жовтня 2015 року вказівку, що ОСОБА_2 шарпав за одяг та виганяв з будинку свою матір - ОСОБА_3.

Врешті постанову суду залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області Г.І. Силка