Ухвала суду № 53537248, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/14181/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Крук" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Крук" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білий Крук" звернулось з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, в якому просило визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва - нежитлові приміщення № 30 та № 31 будинку № 3 по вул. Л. Первомайського, у Печерському районі м. Києва, та щодо складання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;

визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 13 серпня 2014 року, виданого ТОВ «Білий Крук»;

визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 257/14/7126-26/1908/02/3 від 19 серпня 2014 року про накладення штрафу на ТОВ «Білий Крук» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідачем на підставі звернення народного депутата України Ємця Л. О. у присутності представника власника нежитлових приміщень № 30 та № 31 буд. № 3 на вул. Л. Первомайського у Печерському районі м. Києва ТОВ «Євроресурс» Деркача С. С. з виїздом на місце проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил реконструкція нежитлових приміщень № 30, № 31 під офіс з влаштуванням окремого входу по вул. Л. Первомайського, буд. 3 у Печерському районі м. Києва.

За результатами перевірки встановлено, що об'єкт відноситься до II категорії складності (згідно даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 082132460622 від 03 вересня 2013 року).

Інспекцією зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва - «реконструкція нежитлових приміщень № 30, № 31 під офіс з влаштуванням окремого входу по вул. Л. Первомайського, буд. 3 у Печерському районі м. Києва» № КВ 082132460622 від 03 вересня 2013 року.

Замовником будівництва отримані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 15014/0/12/009-13 від 28 серпня 2013 року, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та технічний паспорт від 25 червня 2009 року, виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Під час перевірки з'ясовано:

- що у зазначеному приміщенні виконані роботи з демонтажу внутрішніх перегородок в приміщенні № 31, кімнати № 2, 3, 4. Також в зазначеному приміщенні - кімната № 4 (згідно наданого технічного паспорту) - демонтована частина стіни приямку для влаштування окремого входу в приміщення № 31;

- замовником не погоджено проектну документацію з управлінням охорони культурної спадщини КМДА та Державною службою Міністерства культури України, не розроблено історико-містобудівне обґрунтування у відповідності до вимог чинного законодавства, як вимагається п. 12 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які видані замовнику будівництва, чим порушено п. 1. ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- замовником не подано інформацію до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києва стосовно зміни представників авторського та технічного наглядів, що є порушенням п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року;

- замовником не поінформовано виконавчий орган міської ради та державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року.

За результатами проведення перевірки посадовою особою Інспекції складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 серпня 2014 року, в якому зазначені виявлені під час перевірки порушення, та видано припис про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства до 15 вересня 2014 року.

Також посадовою особою Інспекції складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 серпня 2014 року.

На підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову № 257/14/7126-26/1908/02/3 від 19 серпня 2014 року про накладення штрафу на ТОВ «Білий Крук» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в позові, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Отже, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. ст. 163, 206 КАС України в судовому рішенні зазначаються мотиви, з яких суди виходили при прийнятті рішення у справі, і положення закону, яким він керувався.

Між тим, в порушення вказаних норм процесуального права, спростовуючи доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав на проведення перевірки, суди обох інстанцій не вказали якими нормами права вони керувалися.

Також, відповідно до КАС України під час прийняття судового рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Дотримання судами вказаних норм процесуального права є ніщо як гарантія для сторін на право на справедливий суд, принцип якого закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Утім, розглядаючи справу, суди не звернули увагу і, відповідно, не дали оцінки обов'язкової інформації, яка має міститись в приписі відповідно до Порядку № 553 від 23 травня 2011 року, зокрема: "заходи щодо усунення порушень", тоді як лише вказали на "усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності", що відноситься до повноважень відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).

В даному випадку відсутність в приписі обов'язкової інформації вважається значним недоліком при складанні припису.

На думку суду касаційної інстанції, відсутність в приписі визначеності заходу усунення порушення суперечить суті та меті складання припису та може привести до нових судових спорів.

Таким чином, суд касаційної інстанцій вважає, що судами розглянуто справу без з'ясування всіх обставин справи, що є порушенням ст. 11 КАС України.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою приписи ст. 99 КАС України.

Так, згідно із ч.ч. 1 - 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ст. 5 Закону України від 14 жовтня 1994 року, № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", в редакції Закону від 20 листопада 2012 року, постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Така редакція цієї статті характеризує її як норму процесуального права.

Отже, аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оскаржив постанову відповідача від 19 серпня 2014 року, тоді як до суду позивач звернувся з пропуском строку звернення - 12 вересня 2014 року.

Між тим, розглядаючи справу по суті, суди не дали оцінку позовним вимогам в аспекті наслідків пропуску строку звернення до суду та поважності його причинам.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами допущені порушення норм процесуального та матеріального права, скаргу позивача слід задовольнити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Крук" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: