Ухвала суду № 53537093, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/50698/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Костенка М.І.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Мартиненко Г.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 29.10.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014

у справі № 820/12798/14

за позовом Публічного акціонерного товариства завод ?Південкабель?

до Спеціалізованої державна податкова інспекція з обслуговування

великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного

управління Міндоходів,

Головного управління державної казначейської служби України

по Харківській області

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство завод ?Південкабель? звернулось до Харківського окружного адміністративного з позовом до Спеціалізованої державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення з держбюджету заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1219603 грн. за березень 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача з Державного бюджету заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1219603 грн. за березень 2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій,

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, відповідачем 20.05.2014 було надано довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 1329061 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі сумі 1329061 грн., визначеної у податковій декларації по податку на додану вартість за березень 2014 року та уточнюючому розрахунку до такої декларації.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 1329061 грн. за березень 2014 року та складено акт № 198/28-09-40-14/00214534 від 20.06.2014.

За результатами перевірки підтверджено право підприємства на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 1219603 грн. за березень 2014 року.

Також, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію по податку на додану вартість за період: березень 2014 року (вх. від 18.04.2014 року № 9021650106) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (прийнято податковим органом у електронному вигляді 20.05.2014).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації ( п. 200.7 ст. 200 ПК України ).

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органа державної податкової служби.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість (п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що правомірність декларування позивачем податкового кредиту та від'ємного значення, факт сплати позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів у попередніх звітних періодах податковим органом не заперечується, з огляду на те, що позивач подав заяву про відшкодування податку не пізніше отримання права на таке відшкодування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов'язку, передбаченого п. 200. 12 ст. 200 ПК України, Державною податковою інспекцією виконано не було, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог щодо відшкодування на користь позивача податку на додану вартість за березень 2014 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 820/12798/14 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 820/12798/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді М.І. Костенко О.І. Степашко