Ухвала суду № 53537013, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/51197/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Костенка М.І.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014

у справі № 821/1521/13-а

за позовом Приватного підприємства ?Поліекспо?

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного

управління Міндоходів у Херсонській області,

Головного управління Державної казначейської служби у

Херсонській області

про бюджетне відшкодування податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ?Поліекспо? звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області про стягнення з Державного бюджету відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 5549237 грн. та 71883,90 грн. пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданої ПП ?Поліекспо? податкової декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку склала 1656663 грн. Державною податковою інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування та складено акт №3208/15-4/19236745 від 27.12.2012, в якому було зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування на 320595 грн., щодо суми 1336069 грн. перевіркою не встановлено порушень.

При проведені документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на рахунок платника у банку (довідка від 07.03.13 № 906/15-4/19236745) не встановлено порушень при відображенні позивачем в декларації за листопад 2012 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 881695 грн. та в декларації за грудень 2012 року бюджетного відшкодування в сумі 1613549 грн.

За декларацією по податку на додану вартість за січень 2013 року позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету 1717925 грн., при перевірці податковою інспекцією даних декларації не встановлено порушень та складено довідку № 2085/15.4/19236745 від 04.04.2013.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки відшкодування не здійснено, враховуючи вказані положення Податкового кодексу України та ст. ст. 72, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі № 821/1521/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі № 821/1521/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді М.І. Костенко О.І. Степашко