Ухвала суду № 53537005, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м.Київ К/800/12453/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Васильченко Н.В.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 30 жовтня 2013 року № 110100000/2013/00588 та рішення про коригування митної вартості товарів від 30 жовтня 2013 року №110100000/2013/200486/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані неправомірністю рішення митниці про коригування митної вартості, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, а відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №6 (резервним) без обґрунтувань неможливості застосування попереднього, тобто методу, що передує резервному, чим порушено правило послідовності, визначеного Митним кодексом України.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі митниця зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу.

В порядку ст.55 КАС України відповідача Дніпропетровську митницю Міндоходів замінено його правонаступником - Дніпропетровською митницею ДФС.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін. Зазначає, що подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст.58 МК України. Правильність визнання позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем основного методу другорядний резервний метод визначення митної вартості товару, митницею не надано доказів неможливості застосування наступних після основного методів визначення митної вартості товарів.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов контракту купівлі-продажу від 15 листопада 2012 року №15/11/12 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» 28 жовтня 2013 року отримав від фірми Shandong CHAMBROAD HOLDING CO.Ltd (КНР) товар номенклатури - оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,25 мм, 0,28 мм, 0,45 мм, 0,55 мм.

28 жовтня 2013 року позивачем з метою митного оформлення товару (прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком (плакований) шляхом занурення з розплавлений цинк, марка SGCC, ступінь покриття Zn60г/м2, завширшки 1000 мм) подано до митного поста «Дніпропетровськ-Лівобережний» електрону митну декларацію №110100000/2013/234026, відповідно до якої митна вартість визначена за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, у розмірі за 0,80 дол. США за кг.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, від 03 грудня №2012110/2012/0001937; залізничну накладну для внутрішнього сполучення від 21 жовтня 2013 року №40683765; коносамент (Bill of Lading) від 28 серпня 2013 року; банківські платіжні документи від 14 серпня 2013 року №366 та від 15 жовтня 2013 року 416; платіжні документи SWIFT від 14 серпня 2013 року №1551 та від 15 жовтня 2013 року №1551; калькуляцію транспортних витрат від 04 жовтня 2013 року; пакувальний лист б/н від 24 серпня 2013 року; рахунок-проформу fp-13081201 від 12 серпня 2013 року; специфікацію від 13 серпня 2013 року №14; зовнішньоекономічний договір від 15 листопада 2012 року №15/11/12; договір на перевезення від 13 травня 2013 року №966; сертифікат походження товару ССРІТ125358776 від 25 серпня 2013 року; сертифікат якості від 24 серпня 2013 року №JB20130701005М; рахунок-фактуру (інвойс) від 24 серпня 2013 року №JB 201; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 24 жовтня 2013 року №110100000.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки використані декларантом відомості про складові митної вартості містять розбіжності, а саме:

- виписка з бухгалтерської документації від 14 серпня 2013 року №SWIFT1551 надана згідно з іншого контракту від 01 серпня 2013 року №YIH112-1301 та інвойсу від 01 серпня 2013 року на суму 1623,59 дол. США;

- надані декларантом платіжне доручення від 14 серпня 2013 року №366 та платіжне доручення від 15 жовтня 2013 року №416 в якості виписок з бухгалтерської документації містять розбіжності, та не є бухгалтерськими документами і не відносяться до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві;

- у відповідності до контракту від 15 листопада 2012 року №15/11/12 згідно п.6.1 «Поставляемый товар должен сопровождаться следующими отгрузочными документами на английском языке: копия экспортной декларации, прейскурант, заверенный печатью и подписью ответственного лица - три оригинала, калькуляцию себестоимости товара, заверенную печатью и подписью ответственного лица - три оригинала, калькуляцию себестоимости товара, заверенную печатью и подписью ответственного лица - три оригинала, коммерческое предложение на закупку оцинкованной стали в рулонах, заверенную печатью и подписью ответственного лица». Перелічені документи відсутні.

- товар постачається на умовах FOB Qingdao. Згідно договору про перевезення від 13 травня 2013 року №966 підприємству було надано послуги з вантажно-розвантажувальних робіт та інших супутних послуг. У відповідності до Інкотермс 2010 поставка на FOB завершена, коли товар перейшов через поручні судна. Тобто, у вартість товару повинна бути враховано навантаження на судно. За даними калькуляції товарів від 04 жовтня 2013 року №1729 зазначено, що у вартість товару врахована тільки поставка в порт відвантаження, що не відповідає вимогам ст.53 МКУ.

У зв'язку з чим митницею 29 жовтня 2013 року надіслано позивачу електронне повідомлення №78303 із зазначенням переліку виявлених розбіжностей та запропоновано надати додаткові документи, а саме: копію експертної декларацій, прейскурант, калькуляцію собівартості товару, комерційну пропозицію на закупку оцинкової сталі у рулонах.

На запит митного органу позивач листом від 30 жовтня 2013 року №01-541 надіслав до Дніпропетровської митниці додаткові документи: виписку по рахунку; рахунки-фактури від експедитора; виписку з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) від виробника; розрахунок ціни (калькуляцію); комерційну пропозицію; висновок ДП «Держзовнішінформ»; копію експертної декларації. Також позивач зазначив, що на його думку виявлені розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару, а також повідомив про неможливість надання додаткових документів.

Розглянувши додаткові подані документи, митним органом встановлено:

- виписка з бухгалтерської документації від 14 листопада 2013 року №1551 надана згідно іншого контракту від 01 серпня 2013 року №YIH112-1301 та інвойсу від 01 серпня 2013 року на суму 1623,59 дол. США, та надані декларантом п/д від 14 серпня 2013 року №366 та п/д від 15 жовтня 2013 року №416 в якості виписок з бухгалтерської документації містять розбіжності, та не є бухгалтерськими документами і не відносяться до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві;

- у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 30 жовтня 2013 року №9/532 зазначено, що рівень цін на продукцію, яка поставляється декларантом відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Інформація, що міститься у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носить довідковий характер, та не враховує умови формування вартості товару, форми платежу, якісних характеристик товару, не зазначені зовнішні незалежні джерела інформації, використані експертом. Також у вказаному висновку не вказано, за який період визначено середній розрахунковий рівень цін на товар «прокат плоский оцинкований». Наданий висновок не містить відомості, що необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатами розгляду поданих позивачем основних та додаткових документів, 30 жовтня 2013 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №110100000/2013/200486/1, відповідно до якого митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-2-г - резервним методом із застосуванням вартостей, визначених митним органом за МД від 04 жовтня 2013 року №1251300005/2013/162407, з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час, становить 0,87 дол. США/кг.

Також 30 жовтня 2013 року митним органом позивачу видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2013/00588.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено подання декларантом разом з МД та іншими документами SWIFT1551 згідно з іншого контракту від 01 серпня 2013 року №YIH112-1301.

Проте, як встановлено судами, розрахунки за товар по зовнішньоекономічному договору від 15 листопада 2012 року №15/11/12, укладеного з фірмою «SHANDONG CHAMBROAD HOLDING Co.,LTD» (КНР), здійснені в повному обсязі. До митного оформлення надані платіжне доручення від 14. серпня 2013 року №366 та платіжне доручення від 15 жовтня 2013 року №416, SWIFT №1551 від 14 серпня 2013 року та від 15 жовтня 2013 року.

Щодо доводів відповідача стосовно неврахування декларантом в ціні поставленого для розмитнення товару вартості послуг з перевезення, розвантаження (навантаження), судами обґрунтовано не прийнято їх до уваги, оскільки такі послуги не надавались, а витрати не понесені сторонами контракту.

Щодо посилання митного органу на те, що виписка з бухгалтерської документації не є бухгалтерськими документами та не відноситься до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві.

Пунктом 4 ч.2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що одним із документів, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем до митного оформлення платіжних доручень в іноземній валюті від 14 серпня 2013 року №366 та від 15 жовтня 2013 року №416, платіжних документів SWIFT №1551 від 14 серпня 2013 року та від 15 жовтня 2013 року, виписки по рахунках.

Необґрунтованим та безпідставним є також не прийняття митним органом до уваги висновку ДП «Держзовнішінформ» від 17 жовтня 2013 року №9/532 в якості підтвердження відповідності рівня ціни оцинкованої сталі методом гарячого оцинкування товщиною 0,25 мм, 0,28 мм, 0,45 мм та 0,55 мм поточній кон'юнктурі ринку.

Як встановлено у п.8 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до листа Державного митного комітету України від 17 жовтня 1996 року №11/2-7737 «Щодо створення інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків» висновки, підготовлені ДП «Держзовнішінформ» мають силу офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експертних контрактів, рівня цін за цими контрактами, а також інших аспектів ЗЕД та повинні прийматись до уваги митними органами при ціновому контролю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задовлення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді