Ухвала суду № 53536948, 03.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/41062/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,

при секретарі: Бруй О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 червня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року

у справі №826/10903/15

за позовом Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області)

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта»)

про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

встановив:

ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ПАТ «Укрнафта», в якому поставлено питання про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до наказу в.о. начальника ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 40 від 04.02.2015р. головного державного ревізора-інспектора сектору погашення заборгованостей ОСОБА_1 було призначено податковим керуючим ПАТ «Укрнафта».

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування нафти та плати за користування надрами для видобування газу ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області було прийнято рішення №1 від 22.05.2015р., яким вирішено здійснити погашення податкового боргу ПАТ «Укрнафта» шляхом стягнення готівки такого платника податків.

На виконання вищезазначеного рішення, співробітниками податкового органу, в тому числі і зазначеним податковим керуючим ПАТ «Укрнафта», було здійснень виїзд на АЗС №№08/009, 08/011, 08/012 та 08/002, що знаходяться у м.Калуш та с.Майдан Івано-Франківській області, які належать ПАТ «Укрнафта». Однак, співробітниками вказаних АЗС не було допущено співробітників податкового органу до вилучення готівки ПАТ «Укрнафта». Зазначені обставини були зафіксовані в акті про недопущення вилучення грошових коштів №478/09-11-230 від 28.05.2015р.

Крім того, 28.05.2015р. податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» було складено акт №478/09-11-230 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, в якому також було зафіксовано факт його недопущення до проведення вилучення готівки в рахунок погашення податкового боргу ПАТ «Укрнафта».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 91.1 статті 91 ПК України, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 5.6 розділу V Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №578, до основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів віднесено, зокрема, вилучення готівкових коштів на підставі рішення суду та забезпечення погашення податкового боргу платника податків за їх рахунок.

Згідно з п. 91.4 ст. 94 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015р., у справі №826/14102/14 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу встановлено, що ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) перебуває на обліку як платник податків у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

При цьому, судом було встановлено, що оскільки платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин є ПАТ «Укрнафта», що отримало спеціальні дозволи на користування надрами, призначати такому платнику податків податкового керуючого має контролюючий орган за місцем реєстрації такої юридичної особи, що свідчить про те, що право щодо призначення податкового керуючого/податкових керуючих відповідачу у зв'язку з виникненням податкового боргу саме з плати за користування надрами належить до повноважень виключно Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ввстановлені під час розгляду вищезазначеної справи обставини свідчать про відсутність у ДПІ у Рожнятівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області (його службових та посадових осіб) повноважень податкового керуючого ПАТ «Укрнафта».

Крім того, відповідно до приписів ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.03.2015р. у справі №826/4288/15 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, встановлена заборона територіальним органам Міністерства доходів і зборів та/або територіальним органам Державної фіскальної служби, їх посадовим та службовим особам, крім Міжрегіонального головного управління Державної : фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, приймати рішення про призначення податкових керуючих, вчиняти дії, спрямовані на виконання уже прийнятих рішень про призначення податкових керуючих, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого.

Зазначеною ухвалою встановлено, що вона набирає чинності з 24.03.2015р. і підлягає негайному виконанню на підставі ч.5 ст.118 КАС України. Дана ухвала в апеляційному порядку оскаржена не була.

Отже, станом на день виїзду співробітників позивача, в тому числі податкового керуючого ОСОБА_1, на АЗС №№08/009, 08/011, 08/012 та 08/002 з метою вилучення готівки ПАТ «Укрнафта» (28 травня 2015 року), діяли приписи зазначеного рішення суду щодо заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого.

Судами попередніх інстанцій доречно звернуто увагу на те, що форма рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків була визначена додатком №1 до Постанови Кабінету Міністрів України №273 від 14.05.2015р. «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу».

Згідно наявної копії примірника газети «Урядовий кур'єр» текст Постанови Кабінету Міністрів України № 273 від 14.05.2015р., оприлюднений 19.05.2015р., та був розміщений без додатку 1 до такої Постанови, яким визначено форму рішення про стягнення готівки платника податку у рахунок погашення його податкового боргу.

З огляду на те, що додаток 1 є невід'ємною частиною Постанови Кабінету Міністрів України №273 від 14.05.2015р., порядок набуття ним чинності є загальним. Тобто лише з дня опублікування у відповідному офіційному виданні додаток 1 буде вважатися таким, що набрав чинності.

Таким чином, оскільки станом на 22.05.2015р. (день прийняття позивачем рішення №1 про стягнення готівки відповідача у рахунок погашення його податкового боргу) такий додаток до Постанови Кабінету Міністрів України № 273 від 14.05.2015р. не був опублікований, тобто не набрав чинності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність прийняття податковим органом рішення №1 від 22.05.2015р про стягнення готівки з ПАТ «Укрнафта» у рахунок погашення його податкового боргу.

Спростовуючи твердження податкового органу щодо здійснення перешкод для виконання податковим керуючим передбачених ПК України повноважень, судами попередніх інстанцій було встановлено, що співробітників податкового органу було допущено на АЗС товариства.

Водночас представникам позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснено, що наявні на АЗС готівкові кошти ПАТ «Укрнафта» не належать, що виключає можливість їх стягнення.

Так, згідно з п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пп. 87.3.2 п. 87.3 ст.87 ПК України, не може бути використані як джерело погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Відповідно до договору комісії від 30.04.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи, укладеного між відповідачем (комісіонер) та ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (комітент), його умовами передбачалось виконання комісіонером зобов'язання щодо укладення за дорученням комітента та за комісійну плату від свого імені, але за рахунок комітента, договорів про продаж нафтопродуктів.

Зокрема, п. 1.3 вказаного договору передбачалось, що нафтопродукти, передані на комісію для здійснення їх подальшого продажу, а також грошові кошти, отримані комісіонером від продажу нафтопродуктів, є власністю комітента.

Тобто, кошти від продажу нафтопродуктів на вказаних вище АЗС ПАТ «Укрнафта», відповідно до наведених умов договору, не є власними коштами відповідача, у зв'язку з чим, вони не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу ПАТ «Укрнафта».

Доказів протилежного позивачем не надано.

Враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ І.Я. Олендер