ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/55012/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 у справі №822/3415/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» 04.11.2013 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.12.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог Публічне акціонерне товариство «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 21.1 статті 21 , пункту 42.1 статті 42, пункту 75.1 статті 75, пункту 86.2 статті 86, Податкового кодексу України, статті 190, 197, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» за березень 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.6.8 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, що призвело до заниження податку на додану вартість.
За результатами перевірки Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 22.05.2013 №825/152/03771123 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 №0002671502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем на 88143,00грн. та за штрафними санкціями на 44072,00грн.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до підпункту 4.6.8 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, у рядку 25 декларації вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123; частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.
Тобто, платник податку зобов'язаний у декларації відображати суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 25) та напрямок спрямування цих коштів (рядок 25.1 або рядок 25.2).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року за №9021029654, в якій в розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» в рядку 18 платником визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду в сумі 88143,00грн., в рядку 25 «Сума податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» платником задекларовано в сумі 88143,00грн. та в рядку 25.1 «Сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» платником задекларовано 0грн.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача щодо фактичної сплати ним податкового зобов'язання у розмірі 88143,00грн., оскільки така фактична сплата не спростовує факту заниження товариством податкового зобов'язання в податковій звітності.
Крім того, посилання позивача на недоліки оформлення податковим органом акту перевірки також є необґрунтованими, оскільки такі порушення, якщо вони і були допущені, не звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності за правопорушення, що були встановленні в ході перевірки.
За таких обставин, висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 №0002671502 прийняте правомірно.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ» залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 у справі №822/3415/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 53536880, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/3415/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: