Ухвала суду № 53536877, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/14761/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Троянчука Д.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 по справі №2а/1770/3985/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «КАТРІН» до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «КАТРІН» до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0000261544 та від 19.09.2012 №0000271544.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби 14.03.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.03.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Рівному проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «КАТРІН» з питань правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 217128,00грн. та занижено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 200291,00грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 63534,00грн., за жовтень 2011 року на суму 136757,00грн.

Так, позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року з додатками: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 164462,00грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларована на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: червень-листопад 2011 року та січень-травень 2012 року, складає 351814,00грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у місті Рівному складено акт від 11.09.2012 №319/15-300/37614010 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0000261544, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 200291,00грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 63534,00грн., за жовтень 2011 року на суму 136757,00грн.; від 19.09.2011 №0000271544, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 200291,00грн.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.3 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовують тільки у випадку коли податковий орган за результатами перевірки виявляє суму бюджетного відшкодування, яка не заявлялась до повернення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у червні 2011 року в розмірі 63534,00грн. та у вересні 2011 року в розмірі 136757,00грн., правомірність формування якого податковим органом не заперечувалася.

Із врахуванням положень статті 200 Податкового кодексу України, позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 63534,00грн. та за жовтень 2011 року на суму 136757,00грн., а всього на суму 200291,00грн., проте заяв щодо відшкодування сум ПДВ у відповідних періодах не подавав.

Разом з тим, позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 200291,00грн. у червені 2012 року та виявлено бажання отримати бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем самостійно виявлено факт заниження ним бюджетного відшкодування до виявлення такого заниження податковим органом, як і самостійно виправлено помилку шляхом декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до повернення на рахунок платника у банку, у відповідача були відсутні підстави для застосування пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.

З положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у суду касаційної інстанції відсутні повноваження щодо прийняття нового рішення з інших підстав ніж судами попередніх інстанцій у випадку правильного по суті вирішення справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 19.09.2012 №0000261544 та від 19.09.2012 №0000271544 безвідносно мотивування такого висновку, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 по справі №2а/1770/3985/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв