Ухвала суду № 53536872, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/33605/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Свинарьова О.В., Сердюкової Т.В.,

представника відповідача Григор'єва Д.Т.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2-а-3973/11/1070 за позовом Приватного акціонерного товариства «Росава» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання неправомірними дій, скасування повідомлення та податкового повідомлення рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Росава» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання неправомірними дій, скасування повідомлення та податкового повідомлення рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 №1766/0001560232. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби 15.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.06.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Росава» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення у 2010 році та І кварталі 2011 року до складу валових витрат витрати з оплати квитків у відрядження та відсотків за користування кредитами.

За результатами перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 05.08.2011 №4451/23-2/30253385/164 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 №1766/0001560232, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 19932369,00горн., в тому числі 15945895,00грн. - за основним платежем та 3986474,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат нараховані відсотки за користування кредитом з огляду на недоведеність зв'язку кредитних коштів з господарською діяльністю підприємства. Окрім того, за висновками податкового органу У позивачем неправомірно відображено у складі валових витрат витрати з оплати авіаквитків на відрядження працівників товариства у загальній сумі 244357,40грн. за відсутності підтверджуючих первинних документів.

Щодо висновку податкового органу про неправомірність включення до складу валових витрат відсотків за користування кредитними кошами, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 зазначеного Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що між позивачем та Банком «Фінанси і кредит» був укладений договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 03.10.2005 за №1008м-01-05, цільове використання кредиту - поповнення обігових коштів, а також для придбання цінних паперів за договором від 03.10.2005 №К- 286/01.

Згідно з підпунктом 2.3.12 Статуту Приватного акціонерного товариства «Росава» предметом діяльності товариства є участь у роботі фондового ринку, випуск та торгівля цінними паперами з урахуванням вимог чинного законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів, кредитні кошти були використані позивачем за цільовим призначенням та у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства.

За таких обставин, висновки податкового органу про завищення Приватним акціонерним товариством «Росава» валових витрат в цій частині є необґрунтованими.

Щодо висновку податкового органу про позивачем завищення валових витрат у зв'язку із включенням до них втрат на придбання авіаквитків, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до розділу 3 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 №187, роздрук маршруту - це документ (документи), який перевізник видає пасажиру, що подорожує за електронним квитком, і в якому містяться прізвище пасажира, інформація щодо рейсу та повідомлення.

Електронний квиток - це електронний документ, який включає роздрук маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки. Електронний купон - частина електронного квитка, яка використовується для перевезення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника. Купон - відривний талон на рейс і/або електронний купон.

Таким чином, електронний квиток та роздруківка маршруту не входить до переліку розрахункових або платіжних документів, встановлених законом, для правомірного віднесення до сум витрат, пов'язаних з його придбанням. Тому, платнику податку необхідно було підтвердити зазначені витрати відповідними розрахунковими або платіжними документами, які б свідчили про здійснення розрахункової операції у готівковій або безготівковій формі.

У листі Міністерства фінансів України від 02.03.2009 №31-34000-10-25/5704 зазначено, що виходячи з того, що електронний авіаційний квиток не складається на бланках суворого обліку та законом його не віднесено до переліку розрахункових або платіжних документів, обґрунтованість віднесення вартості електронного квитка до валових витрат платник податку має підтвердити відповідними розрахунковими або платіжними документами, які б засвідчували здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, квитанція до прибуткового касового ордера, виписка з карткового рахунку). Первинними документами, які фіксують факти витрачання коштів на придбання електронного авіаційного квитка і можуть бути підставою для їх відображення в бухгалтерському обліку, є відповідні платіжні документи.

За таких обставин, для правильного вирішення справи судам необхідно перевірити наявність/відсутність у позивача належних підтверджуючих документів понесення витрат на придбання авіаквитків.

При цьому, у випадку встановлення за результатами розгляду справи відсутності відповідних розрахункових чи платіжних документів, сума донарахувань за відповідне порушення має бути виокремлена із загальної суми за відповідним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що справа в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 №1766/0001560232 підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій в цій частині як таких, що не відповідають статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2-а-3973/11/1070 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 №1766/0001560232 скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті позовних вимог постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2-а-3973/11/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв