Ухвала суду № 53536578, 11.11.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1681/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

11 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника відповідача Володівського А.Г.

представника відповідача Задорожного Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду у Теплицькому районі Вінницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області (далі УПФУ у Теплицькому районі) звернулось в суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі СТОВ "Прогрес") про стягнення заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій за січень-травень 2015 року в сумі 9407,65 грн.

14 вересня 2015 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 року №36 (Постанова №36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції, СТОВ "Прогрес" був платником фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з чим його було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Проте, з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та установлено, що його платники є платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, вищевказаними нормами не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку, а тому у СТОВ "Прогрес" починаючи з 01 січня 2015 року виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Так, заборгованість СТОВ "Прогрес" перед УПФ України в у Теплицькому районі по відшкодуванню виплат та доставку пільгових пенсій за січень-травень 2015 року в сумі 9407,65 грн. підтверджується відповідними розрахунками такої заборгованості та знайшла своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 листопада 2015 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.