УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2015 р.Справа № 820/8089/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Любчич Л.В. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/8089/15
за позовом Дочірнього підприємства "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення"
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.
Не погодившись з даною постановою суду, Дочірнім підприємством "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення" (далі - позивач) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що постанова є прийнятою в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведені обставини, які суд першої інстанції вважає встановленими.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року. Результати перевірки викладено в акті від 04.02.2015 року № 129/20-23-15-01-09/1274739 ( а.с.8-11).
Перевіркою було встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період у розмірі 10384,67 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.
За наслідками перевірки контролюючим органом відносно позивача прийняте податкове повідомлення - рішення від 31.03.2015 року № 0000491501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 12981,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 10385 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями - 2596,25 грн. ( а.с.12).
Судовим розглядом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин стало те, що позивач включив до складу податкового кредиту податкову накладну, яка не зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних. Відповідачем даний факт встановлений в акті камеральної перевірки, яка на думку позивача здійснена з порушенням строку проведення перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, формування податкового кредиту відбулось неправомірно, за незареєстрованою податковою накладною, та відповідно зайвого включення суми ПДВ у розмірі 10384,67 грн., отже податкове повідомлення - рішення № 0000491501 від 31.03.2015 року є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній на момент формування податкового кредиту за період, що перевірявся), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас приписами п. 201.6, 201.10, 201.15 ст. 201 ПКУ ( в редакції, чинній на момент формування податкового кредиту за період, що перевірявся) встановлено наступне.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Судовим розглядом підтверджено, що позивачем було подано податкову декларацію за жовтень 2014 року № 9064760781 від 07.11.2014 року, в якій до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ у розмірі 10384,67 грн. на підставі податкової накладної від 22.10.2014 року № 7, отриманої від ТОВ "Торговий дім Насосхолдінг".
Дана накладна не була зареєстрована в ЄРПН. Заява про порушення контрагентом порядку реєстрації накладної позивачем не подавалась.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем порушено формування податкового кредиту за період, що перевірявся, оскільки формування податкового кредиту відбулось неправомірно, за незареєстрованою податковою накладною, та відповідно зайвого включення суми ПДВ у розмірі 10384,67 грн. Отже, податкове повідомлення - рішення № 0000491501 від 31.03.2015 року є законним та обґрунтованим.
Посилання в апеляційній скарзі позивача на порушення відповідачем строків проведення перевірки та винесення податкового повідомлення - рішення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки нормами ПКУ визначено загальний строк, протягом якого контролюючий орган має право визначити платнику зобов'язання, який становить 1095 днів. Водночас п. 200.10 ст. 200 ПКУ надає таке право відповідачу з метою перевірки заявленого бюджетного відшкодування, протягом 30 днів. Дана стаття захищає права платників на бюджетне відшкодування, проте вона не обтяжує контролюючий орган обов'язком з перевірки цих обставин. Крім того, в матеріалах справи не міститься длоказів щодо підтвердження обставин, коли саме позивачем було отримано акт перевірки та податкове повідомлення - рішення.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/8089/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2015 р.
Судове рішення № 53536559, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/8089/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: