Ухвала суду № 53536453, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р. Справа № 815/2349/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн КОРП ЛТД" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002002203 від 17 грудня 2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року адміністративний позов ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002002203 від 17 грудня 2013 року задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0002002203 від 17 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18 листопада 2013 року по 26 листопада 2013 року на підставі направлень від 15 листопада 2013 року №220/15/-54-22-01 та №215/15-54-22-01, наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №429 від 15 листопада 2013 року, постанови про призначення позапланової документальної перевірки слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 04 листопада 2013 року №5157/07/15-32-09-02 та відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" з питань повноти формування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1117/15-54-22-03/19349403 від 03 грудня 2013 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" з питань повноти формування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року", у висновках якого зазначено про встановлені порушення вимог п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відбулось заниження податку на додану вартість на загальну суму 5 977 894 грн.

На підставі акта перевірки №1117/15-54-22-03/19349403 від 03 грудня 2013 року, а також згідно з п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002002203 від 17 грудня 2013 року, яким ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 966 841 грн., з яких 5 977 894 грн. за основним платежем та 2 988 947 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано первинну скаргу до ГУ Міндоходів в Одеській області.

За результатами розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0002002203 від 17 грудня 2013 року, ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД", згідно п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №84 від 27 січня 2014 року, відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, службовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" з питань, викладених у скарзі, за результатами якої складено акт №188/15-54-22-03/19349403 від 10 лютого 2014 року, в якому контролюючим органом зафіксовано ті ж порушення податкового законодавства, що були виявлені у ході проведення попередньої перевірки, оформленої актом №1117/15-54-22-03/19349403 від 03 грудня 2013 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002002203 від 17 грудня 2013 року за результатами оскарження в адміністративному порядку залишено без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено та судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення позивачем вимог п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на суму 5 977 894 грн., а висновки про зазначені порушення зроблено на підставі актів перевірки інших юридичних осіб, без належного дослідження первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість, у зв'язку з чим податковою безпідставно збільшено ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" суму грошового зобов'язання з податку на податку на додану вартість на 8 966 841 грн., з яких 5 977 894 грн. за основним платежем та 2 988 947 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В акті перевірки №1117/15-54-22-03/193494403 від 03 грудня 2013 року податковим органом зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року встановлено його завищення на суму 5 977 894 грн., на яке вплинули фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" з ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року.

За змістом п.198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у періоді, що перевірявся між ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" та ТОВ "Ферко" було укладено договір купівлі-продажу №0112/2012 від 01 грудня 2012 року, за умовами якого продавець зобов'язувався продати товар (сою українського походження урожаю 2012 року) у кількості 7 000 тонн, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити вартість придбаного товару.

На підтвердження товарності операцій по даному договору позивачем надано до суду належним чином завірені копії документів, а саме видаткові накладні (1 том а.с. 139, а.с.209-223), податкові накладні (1 том а.с.224-238, а.с.240), платіжні доручення (1 том а.с.243-245, 2 том а.с.2-27), довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей (2 том а.с.57-59), вантажно-митні декларації.

При цьому, на виконання умов договору купівлі-продажу №0112/2012 від 01 грудня 2012 року з ТОВ "Ферко", ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" було укладено з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" договір зберігання №ЗБ 20/12/2012 від 20 грудня 2012 року, згідно якого зберігач приймає на закрите зберігання сільськогосподарську продукцію, а саме сою українського походження врожаю 2012 року у кількістю до 1500 тон на місяць (1 том а.с.199-201).

Також, у перевіряємий період між ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" та ТОВ "Ферко" було укладено агентський договір від 01 січня 2013 року, за умовами якого, замовник доручає, а агент приймає на себе обов'язки: надати замовнику допомогу в пошуку продавців залізорудного концентрату на експорт з урахуванням перевантаження вищевказаного вантажу через Одеський морський торговельний порт з використанням причалів, техніки і технології замовника; здійснити дослідження ринку і визначити потенційних продавців залізорудного концентрату; надавати замовнику інші інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані з цим договором, факт виконання якого підтверджено, зокрема, актами виконаних робіт (зроблених послуг) (1 том а.с.207, 241), податковими накладними про надання агентських послуг (1 том а.с.208, 242), платіжними дорученнями та картками по рахунку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження реальності агентських послуг, наданих ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" ТОВ "Ферко", 01 січня 2013 року між ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" та ТОВ "Метінвест-Шиппінг" укладено Договір №МШ 11-01/13 ОФ про надання послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по перевантаженню з залізничного, автомобільного транспорту або морських суден на морські судна, зберігання та документального оформлення прибуття в порт експортних та транзитних навалювальних вантажів вантажовласника, що прибувають на СК "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (ППК-2) Одеського морського торгового порту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку та на умовах даного договору, виконання якого також підтверджується актами надання послуг та коносаментами про прийняття на борт морських суден вантажів, зазначених в актах надання послуг.

Отже, з урахування того, що наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з вказаним контрагентом є доведеним, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що оскільки підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до вимог ПК України є належним чином оформлені податкові накладні, то позивачем повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, так як жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство не встановлює. І лише відсутність податкової накладної безумовно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Також, податковим органом була проведена перевірка з питання відображення у податковому обліку фінансово-господарських відносин з ТОВ "Вторметекспорт" за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" та ТОВ "Вторметекспорт" було укладено договір оренди від 20 грудня 2012 року, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування частину нежитлового приміщення, площею 10 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 67/69.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказаний договір був укладений в межах здійснення господарської діяльності підприємства з метою досягнення економічних результатів, оскільки згідно статистичної довідки та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" зареєстроване саме за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69 та вказана адреса також є податковою адресою у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, при проведенні перевірки податковим органом було використано вилучені у позивача первинні документи в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню №3201317000000032 від 08 січня 2013 року та здійснено їх опис в п.3 акта перевірки №188/15-54-22-03/19349403, що в свою чергу підтверджує наявність таких первинних документів.

Посилання апелянта виключно на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва №1854/26-59-22-01/31681342 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ферко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року" та акт №1936/22-01/30127924 від 18 листопада 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вторметекспорт" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, так як за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що висновки акта жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товару у контрагента, оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Твердження податкового органу, що господарські операції із ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" є нікчемними та безтоварними також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, а саме ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ці операції в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного їх виконання, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Отже, з урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт", що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

Разом з цим, відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України - висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було взято до уваги висновки ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року та в повній мірі було досліджено докази, які підтверджують факт виконання господарських зобов'язань, з'ясовано їх економічний зміст та господарську мету, встановлено рух активів при здійсненні господарських зобов'язань, а також використання отриманих благ у господарській діяльності позивача.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року відстрочено ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року по справі №815/2349/14 до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 5 359, 20 грн. підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 5 359, 20 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 листопада 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний