Постанова № 53536418, 12.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2559/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАЛЬЯНС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАЛЬЯНС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАЛЬЯНС» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2015 року №№ 0000632201 та 0000642201.

Свої позовні вимоги ТОВ «ХІМАЛЬЯНС» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ХІМАЛЬЯНС» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за період липень - вересень 2014 року (господарські операції з ТОВ «Легітайм - Грін»), результати якої відображені в акті від 6 квітня 2015 року № 2370/15-53-22-01/33508990 /а.с. 14-22/.

У вищенаведеному акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 1 ст. 138 та п. 3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало завищення валових витрат на 247850 гривень та ПДВ на 49570 гривень. Зміст порушень полягав у лише документальному оформленні отримання послуг від зазначеного контрагента на підставі складеної з порушенням норм діючого законодавства первинної документації та відсутності зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2015 року № 0000632201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 74355 гривень (основний платіж - 49570 гривень, штрафні санкції - 24785 гривень) та № 0000642201 про зменшення суми валових витрат на 24785 гривень за 2014 рік /а.с. 12, 13/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит та валові витрати збільшуються виключно у разі реального здійснення господарських операцій.

Податковий орган дійшов до наведених висновків перевірки у зв'язку з відсутності у нього можливості провести зустрічну звірку зазначеного контрагента, невідповідності первинної документації вимогам діючого законодавства, відсутності можливості встановити з первинних документів зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

Позивач здійснює реалізацію хімічної продукції, вугілля /а.с. 46/.

З метою підвищення ефективності зазначених продаж позивачем було укладено з ТОВ «Легітайм-Грін» договір надання маркетингових послуг від 2 червня 2014 року № ЕВ75 з додатковою угодою. У вищенаведених документах детально розшифровується зміст вищенаведених послуг, а саме систематичне дослідження ринку, пошук контрагентів. Зазначеним договором передбачено, що наведені маркетингові послуги повинні надаватися саме в сегменті ринку хімічної продукції та вугілля. Окрім того, договором передбачено розмір винагороди за отримані послуги, який ґрунтується на чітких математичних показниках та піддається логічному дослідженню /а.с. 23-26/.

В межах виконання вищенаведеного договору ТОВ «Легітайм-Грін» здійснило дослідження вищенаведеного сегменту ринку та знайшло для позивача клієнтів по реалізації хімічної продукції, а саме мінеральних добрив. Спосіб дослідження ринку та пошуку клієнтів наведено у листі ТОВ «Легітайм-Грін» від 26 серпня 2015 року № 86. Зазначені послуги були в натурі передані позивачу. Їх передача підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 14, 16, 21 липня 2014 року та 21 серпня 2014 року. Реальність здійснення зазначеної господарської операції, також, підтверджується додатками до наведених актів, в яких мається детальна розшифровка з зазначенням знайдених контрагентів; дати підшуку кожного окремого контрагента; виду та кількості хімічної продукції, яка потрібна такому контрагенту; розмір агентської винагороди тощо. Наведені акти з додатками повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто мають усі обов'язкові реквізити /а.с. 32-39/.

Окрім вищенаведеної первинної документації ТОВ «Легітайм-Грін» надало податкові накладні, інформаційний банк потенційних та таких, які вже маються клієнтів, лист з детальним описом механізму дослідження ринку та пошуку клієнтів. Усі наведені документи не мають будь-яких суперечностей.

В свою чергу позивач у повному обсязі оплатив ТОВ «Легітайм-Грін» отримані послуги /а.с. 27-31/.

Вищенаведені господарські операції, на підставі вищенаведених документів, були належним чином відображені позивачем та його контрагентом у своїх бухгалтерському та податковому обліку, що, зокрема, вбачається з вищенаведеного акту перевірки.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарські операції, що здійснені в натурі призводять до реальних змін майнового стану платників податків.

З даних бухгалтерського обліку позивача (матеріали справи, зокрема акт перевірки) вбачається, що він в подальшому реалізував (з отриманням прибутку) хімічну продукцію знайденим ТОВ «Легітайм-Грін» клієнтам в асортименті та обсягах визначених зазначеним контрагентом (ТОВ «Легітайм-Грін») на підставі даних проведеного ним маркетингового дослідження ринку.

Тобто, майновий стан позивача у зв'язку з отриманням вищенаведених маркетингових послуг змінився (зросли активи), що беззаперечно свідчить про реальність зазначеної господарської операції.

Податковий орган жодним чином не зміг пояснити чому, всупереч нормам здорового глузду, вищенаведена нібито «безтоварна» господарська операція призвела до певних реальних змін майнового стану позивача.

За наслідками продажу хімічної продукції, знайденим ТОВ «Легітайм-Грін» клієнтам, позивачем у повному обсязі було сплачено податки до бюджету.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу про невідповідність первинних документів позивача вимогам Закону у зв'язку з наступним.

Так, вимоги до змісту первинної документації (реквізити) регламентуються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі вимоги є вичерпними і до них (вимог) не входить обов'язку зазначення посилання саме на будь-які пункти господарських договорів.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Окрім того, вищенаведена первинна документація містить посилання на сам договір.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу щодо ненадання технічної документації на підтвердження реальності процесу здійснення дослідження ринку ТОВ «Легітайм-Грін» у зв'язку з тим, що зазначена документація не є первинною в розумінні норм Закону (не є обов'язковою). Окрім того, уся необхідна інформація, у тому числі щодо детального роз'яснення результатів наданих маркетингових послуг, міститься у вищенаведених актах з додатками.

Доводи податкового органу про зазначення в актах виконаних робіт лише загальних відомостей про пошук клієнтів не відповідає дійсності. У відповідності з ст. 9 Закону країни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у вищенаведеній первинній документації позивача у повному обсязі розкритий зміст та обсяг господарських операції, їх одиницю виміру.

Зв'язок отриманих послуг взагалі вбачається з кожного документу, який був складений на виконання вищенаведених господарських операцій.

Так, позивач реалізує хімічну продукцію та вугілля.

В договорі і первинній документації прямо та безпосередньо зазначено, що ТОВ «Легітайм-Грін» здійснює позивачу пошук клієнтів для продажу хімічної продукції. Тобто, мається прямий та безпосередній зв'язок отриманих послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (на 9 листопада 2015 року) ТОВ «Легітайм-Грін» знаходиться за адресою м. Одеса, пр-т Шевченка, 2; його директором та засновником є ОСОБА_1; у видах діяльності зазначено - консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22); підприємство перебуває на обліку у всіх необхідних Державних органах (податкова, Пенсійний фонд тощо); усі наведені відомості про ТОВ «Легітайм-Грін» мають статус - підтверджених. Тобто, усі вищенаведені відомості не змінялися з дати здійснення вищенаведених господарських операцій позивача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Легітайм-Грін» змінювало податкову адресу, ухилялося від сплати податків тощо.

Отже, неспроможність податкового органу провести зустрічну звірку ТОВ «Легітайм-Грін» є його недоробкою, а не провиною позивача.

Окрім того, з норм діючого законодавства не вбачається, що контрагенти несуть будь-яку відповідальність за «негаразди» господарської діяльності своїх контрагентів. Тобто, податкова відповідальність є індивідуальною.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАЛЬЯНС» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАЛЬЯНС» - задовольнити у повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 24 квітня 2015 року №№ 0000632201 та 0000642201 - скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16 листопада 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/