Постанова № 53536388, 11.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1680/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року та додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2014 року № 0008401502 та від 03.03.2015 року № 0001231502,

ВСТАНОВИВ :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» (далі - ТОВ «Ніка Трейдінг») до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0008401502, яким ТОВ «Ніка Трейдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 1 232 356 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року № 0001231502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість всього на 363 251 грн.

У своєму позові позивач зазначив, що твердження ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про відсутність у позивача на момент проведення перевірки необхідних первинних бухгалтерських документів є безпідставним, оскільки ТОВ «Ніка Трейдінг» на момент проведення перевірки і на цей час має у своєму розпорядженні всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність формування та відображення податкового кредиту підприємства та обґрунтованість заяви про бюджетне відшкодування.

Позивач зауважує, що перевіряючим були надані податкові накладні, отримані від СТОВ «Заря», СТОВ «Мощенське», СФГ «Малина», ПСП «Деметра», ТОВ «Україна Експорт-Імпорт», ТОВ «Санні-Трейд», ТОВ «Санпродтрейд», ТОВ «Черрі Трейд», ТОВ «Хлібодарське», ТОВ «АІГ-Зоря», ТОВ «Сол-Агротрейд», однак безпідставно не були прийняті до уваги інспектором.

Крім того, позивач вказує, що акт перевірки, складений відповідачем, сам по собі ніяк не може слугувати достатнім та об'єктивним підтвердженням відсутності у ТОВ «Ніка-Трейдінг» податкових накладних, що відповідають заявленому бюджетному відшкодуванню.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 4-7 т.2), в яких зазначив, що на підставі наказу начальника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року № 1119 головним державним інспектором відділу з податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Мовчан О.Ю., відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» та відповідно до пп.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Ніка Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 37608032) суми бюджетного відшкодування заявленої на рахунок платника у банку за серпень 2014 року у розмірі 479 315 грн., за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2014 року № 4788/15-54-15-02.

Під час перевірки головним державним інспектором Мовчан В.Ю. надано лист від 21.11.2014 року № 17946/10/10-54-15-02 щодо надання первинних документів, який отриманий головним бухгалтером для ознайомлення, але документи надані не в повному обсязі, а саме: ТОВ «Ніка Трейдінг» згідно декларації з ПДВ за липень 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму 1 475 258 грн., яка не підтверджена податковими накладними від таких контрагентів: СТОВ «Заря» на суму ПДВ 117 800 грн.; СТОВ «Мощенське» на суму ПДВ 190 997,05 грн.; СФГ «Малина» на суму ПДВ 10 199,09 грн.; ПСП «Деметра» на суму ПДВ 341 639,90 грн.; ТОВ «Україна Експорт-Імпорт» на суму ПДВ 707 149,16 грн.; ТОВ «Санні-Трейд» на суму ПДВ 17 667 грн.; ТОВ «Санпродтрейд» на суму ПДВ 81 595,33 грн.; ТОВ «Черрі Трейд» на суму ПДВ 8 210,83 грн.; ТОВ «Ніка Тейдінг» згідно декларації з ПДВ за серпень 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму 363 251 грн., яка не підтверджена податковими накладними від таких контрагентів: СТОВ «Заря» на суму ПДВ 13 946,33 грн.; СТОВ «Мощенське» на суму ПДВ 71 666,67 грн.; ТОВ «Санпродтрейд» на суму ПДВ 72 841,67 грн.; ПСП «Деметра» на суму ПДВ 27 068,48 грн.; ТОВ «АІГ-Зоря» на суму ПДВ 14 187,13 грн.; ТОВ «Хлібодарське» на суму ПДВ 48 874,10 грн.; ТОВ «Сол-агротрейд» на суму ПДВ 114 666,67 грн.

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги ТОВ «Ніка Трейдінг» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 66/3, код ЄДРПОУ 37608032) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 /чотири тисячі триста вісімдесят чотири/ грн. 80 коп. на р/р № 31212206784005, отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» звернулося до суду з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року та від 12.08.2015 року по справі № 815/1680/15 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008401502 від 16.12.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Ніка Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 232 356 грн. 00 коп., в тому числі: 985 885 грн. 00 коп. за основним платежем та 246 471 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001231502 від 03.03.2015 року, відповідно до якого ТОВ «Ніка Трейдінг» було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 363 251, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Ніка Трейдінг» зареєстровано як юридична особа 17.03.2011 року за №15561020000041341 (станом на час проведення перевірки) (т.1 а.с. 18). Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області. Згідно з до вимог п.2.8 акту перевірки у періоді, що перевірявся, підприємство було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.05.2011 року за № 100336499 та згідно реєстраційної заяви платника податку на додану вартість щодо перереєстрації у зв'язку зі зміною місцезнаходження та зміною назви підприємства № свідоцтва 200180637 (іпн - 376080315544). Також згідно положень акту перевірки фактичним видом діяльності ТОВ «Ніка Трейдінг» є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Згідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

У період з 19.11.2014 року по 25.11.2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Ніка Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 37608032) суми бюджетного відшкодування заявленої на рахунок платника у банку за серпень 2014 року у розмірі 479 315 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість вх. № 9054556693 від 22.09.2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок № 9055792959 від 30.09.2014 року), за результатами якої складено акт/довідка від 02.12.2014 року № 4788/15-54-15-02 (надалі - Акт перевірки) (т.1 а.с.29-45).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті, зокрема, такі податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0008401502 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1232356 грн., в т.ч. за основним платежем на 985885 грн. та за штрафними санкціями на 246 471 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0008421502 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 842 566 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Ніка Трейдінг» подало скаргу до ГУ ДФС в Одеській області з проханням їх скасувати, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства. 17.02.2015 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Ніка Трейдінг», відповідно до резолютивної частини якого скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.12.2014 року № 0008421502 у частині визначення завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника у розмірі 479315 грн., а первинну скаргу директора ТОВ «Ніка Трейдінг» у цій частині задоволено; в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Ніка Трейдінг», ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року № 0001231502, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 363 251 грн.

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу ненадання при перевірці ТОВ «Ніка Трейдінг» інспектору ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкових накладних на підтвердження господарських операцій з підприємствами СТОВ «Заря», СТОВ «Мощенське», СФГ «Малина», ПСП «Деметра», ТОВ «Україна Експорт-Імпорт», ТОВ «Санні-Трейд», ТОВ «Санпродтрейд», ТОВ «Черрі Трейд», ТОВ «АІГ-Зоря», ТОВ «Хлібодарське», ТОВ «Сол-агротрейд».

Як зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, надано документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті) та які повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абз.2 п.44.6 ст.44 ПК України).

Також, суд першої інстанції зазначив, що ані в адміністративному позові, ані під час розгляду справи по суті позивачем не надано доказів надання податковому інспектору при проведенні перевірки ТОВ «Ніка Трейдінг» податкових накладних за липень-серпень 2014 року, а в силу наведених вище положень Податкового кодексу України відповідач, на думку суду першої інстанції, правомірно збільшив грошове зобов'язання по зазначеному податку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2014 року № 0008401502 та від 03.03.2015 року № 0001231502 задоволенню не підлягає.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Пунктом 20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - ПК України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої на рахунок платника у банку по періоду: серпень 2014 року на суму 479 315,00 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується з висновками, викладеними посадовими особами відповідача в Акті перевірки, виходячи з наступного.

Згідно до вимог п.п. «б» п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п.200.1 ст.200 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до вимог п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до вимог п.201.1., 201.2 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, колегія суддів зазначає, що з вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно до вимог п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Вимогами п.200.10 ст.200 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Колегія суддів вважає, що доводи суду першої інстанції суперечать положенням статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, які зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

При цьому суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 22.01.2015 року у справі №826/6528/14.

Колегія суддів вважає, що акт перевірки № 4788/15-54-15-02 від 02.12.2014 року, складений посадовими ocoбами відповідача, маючи статус лише службового документа ДПІ, ніяк не може слугувати достатнім та об'єктивним підтвердженням відсутності у TOB «Ніка Трейдинг» податкових накладних, що відповідають заявленому бюджетному відшкодуванню. Інші докази, що могли б підтвердити доводи відповідача в матеріалах справи відсутні.

Позивачем надано до матеріалів справи всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та заявленого бюджетного відшкодування. З пояснень представника позивача вбачається, що дані документи (оригінали податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок, ТТН, договорів та ін.) були надані й до перевірки. Неприйняття первинних бухгалтерських документів до уваги під час перевірки не позбавляє суд можливості оцінити обґрунтованість сформованого податкового кредиту під час судового розгляду.

Так, під час судового розгляду для підтвердження сформованого податкового кредиту за липень-серпень 2014 року та, відповідно, бюджетного відшкодування ПДВ, TOB «Ніка Трейдинг» були надані до матеріалів справи: договори з контрагентами, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, документи щодо якості зерна. Крім того, позивачем були надані документи, що підтверджують переробку придбаного насіння соняшнику та його подальшу реалізацію.

Отже, відповідно до п.2.3 Договору купівлі-продажу № 37, що був укладений 27.08.2014 року між TOB «Хлібодарське» та TOB «Ніка Трейдинг», разом з товаром Постачальник надає покупцю: накладні на товар (оригінал); оригінал податкової накладної на паперовому носії та копію квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.4.7 Договору поставки № 28, що був укладений 26.08.2014 року між TOB «АІГ-Зоря» та TOB «Ніка Трейдинг», постачальник на кожну партію Товару надає наступні документи:рахунок-фактуру на партію Товару (оригінал або факсокопія); податкову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (надалі-ТТН) (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар; видаткову накладну (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п.4.7 Договору поставки № 22, що був укладений 15.08.2014 року між ФГ «Деметра» та TOB «Ніка Трейдинг», постачальник на кожну партію Товару надає наступні документи: рахунок-фактуру на партію Товару (оригінал або факсокопія); податкову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (надалі-ТТН) (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар; видаткову накладну (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.3 Договору поставки № 120714, що був укладений 12.07.2014 року між СФГ «Малина» та TOB «Ніка Трейдинг», разом з товаром Постачальник надає покупцю: накладні на товар (оригінал); оригінал податкової накладної на паперовому носії та копію квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.4.7 Договору поставки № 0207, що був укладений 01.07.2014 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» та TOB «Ніка Трейдинг», постачальник на кожну партію Товару надає наступні документи: рахунок-фактуру на партію Товару (оригінал або факсокопія); податкову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (надалі-ТТН) (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар; видаткову накладну (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.3 Договору поставки № 0107/С, що був укладений 01.07.2014 року між ПСП «Деметра» та TOB «Ніка Трейдинг», разом з товаром Постачальник надає покупцю: накладні на товар (оригінал); оригінал податкової накладної на паперовому носії та копію квитанції про прийнятті податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.4.7 Договору поставки № 2506, що був укладений 25.06.2014 pоку між СТОВ «Україна Експорт-Імпорт» та TOB «Ніка Трейдинг», постачальник на кожну партію Товар; надає наступні документи: рахунок-фактуру на партію Товару (оригінал або факсокопія); податкову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (надалі-ТТН) (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України; з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар; видаткову накладну (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п.4.7 Договору поставки № 2706, що був укладений 27.06.2014 року між СТО «Мощенське» та TOB «Ніка Трейдинг», постачальник на кожну партію Товару надає наступі документи: рахунок-фактуру на партію Товару (оригінал або факсокопія); податкову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (надалі - ТТН) (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар; видаткову накладну (оригінал) на Товар, оформлену належним чином у відповідності вимогами чинного законодавства України.

Всі, без винятку, постачальники TOB «Ніка Трейдинг», як того і вимагають умови відповідних договорів, надали разом з видатковими накладними та іншими товаросупровідними документами оригінали податкових накладних. Крім того, постачальниками додавались копії квитанцій про прийняття податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

Всі ці документи були надані TOB «Ніка Трейдинг» до матеріалів справи, однак не були прийняті судом першої інстанції до уваги.

Жодних розбіжностей між сумою податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Ніка Трейдинг» в ході перевірки виявлено не було. Так само не було виявлено ознак нереальності господарських операцій позивача. Факт повної оплати за договорами поставки, а отже і обґрунтованість податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, підтверджено наданими до суду банківськими виписками.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами-контрагентами за період липень-серпень 2014 року, а відтак і правомірність формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої за рахунок платника у банку у розмірі 479 315 грн.

Наведені обставини також підтверджені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 815/4600/15 від 10.11.2015 року.

За таких умов колегія судів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Ніка Трейдинг» та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг» задовольнити, постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10 та 12 серпня 2015 року скасувати, ухвалити у справі № 815/1680/15 нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Трейдінг».

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0008401502 від 16.12.2014 року та № 0001231502 від 03.03.2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 16.11.2015 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький