Ухвала суду № 53536381, 12.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/8081/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року № 0002492201.

Свої позовні вимоги ТОВ «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за 2010 рік, результати якої відображені в акті від 28 жовтня 2013 року № 738/15-03-22-01-0302/32146467 /т. 1, а.с. 7-20/.

Вищенаведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму у 1808542 гривень. Зміст порушень полягав лише у документальному оформленні отримання послуг з будівництва від ТОВ «Профстрой-2005» без їх реального отримання в натурі, виключно з метою штучного збільшення податкового кредиту та валових витрат.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року № 0002492201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 2260678 гривень (основний платіж - 1808542 гривень, штрафні санкції - 452136 гривень).

Підставою для висновків податкового органу про лише документальне оформлення позивачем вищенаведених послуг з будівництва від ТОВ «Профстрой-2005» без їх реального отримання в натурі, виключно з метою штучного збільшення валових витрат та податкового кредиту стало наступне.

Так, позивач має первинну документацію про начебто отримані ним субпідрядні послуги з будівництва багатоповерхового будинку від ТОВ «Профстрой-2005» (на виконання договору генерального підряду з будівництва того ж будинку для ТОВ «Реал-Інвест»).

Зазначений контрагент (ТОВ «Профстрой-2005») прямо та безпосередньо заперечував наявність факту виконання ним вищенаведених субпідрядних будівельних робіт для позивача. Наявність такого факту заперечував, також, генпідрядник, а саме ТОВ «Реал-Інвест».

Господарська операція щодо отримання позивачем наведених субпідрядних будівельних робіт від ТОВ «Профстрой-2005» відображена виключно в обліках (бухгалтерському та податковому) позивача. У відповідних обліках ТОВ «Профстрой-2005» такої господарської операції не мається. Як наслідок, по зазначеній операції, мається розбіжність податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой-2005».

В третьому та четвертому кварталах 2010 року (начебто період надання субпідрядних послуг з будівництва) ТОВ «Профстрой-2005» будь-якої господарської діяльності не здійснювало (господарські договори, у тому числі субпідрядні, не укладалися), будь-яких ресурсів (трудові, грошові, інші матеріальні активи тощо) не мало.

У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та відсутністю будь-якої господарської діяльності ТОВ «Профстрой-2005» у грудні 2010 подало заяву про визнання себе банкрутом. 1 квітня 2011 року, у зв'язку з наведеними обставинами, було припинено.

У серпні 2010 року ТОВ «Профстрой-2005» начебто будувало для позивача певні поверхи багатоповерхового будинку. Зазначені поверхи, навіть на кінець 2011 року, все ще не були збудовані в натурі.

Окрім того, деяка первинна документація позивача беззаперечно свідчить про те, що будівельні роботи, які приписуються ТОВ «Профстрой-2005», були виконані особисто позивачем.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97- ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивач уклав з ТОВ «Реал-Інвест» договір підряду від 7 серпня 2006 року № 8 на виконання будівельних робіт, а саме будівництво групи багатоповерхових житлових будинків з торгово-офісними центрами в МКР-4-5 ж/р III-4 ж/м ім. Котовського по вул. Бочарова.

Позивач має документацію (за серпень 2010 року) на виконання (в порядку субпідряду) частини тих самих вищенаведених будівельних робіт на тому ж самому об'єкті ТОВ «Профстрой-2005».

Згідно зазначених документів роботи виконувалися на висотах багатоповерхового будинку від 56 до 75 метрів. Вартість виконаних робіт склала 8636038 гривень.

За наслідками вищенаведених господарських відносин по будівництву зазначеного об'єкта (група багатоповерхових житлових будинків з торгово-офісними центрами в МКР-4-5 ж/р III-4 ж/м ім. Котовського по вул. Бочарова) було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК України (номер в ЄРДР - 12014160020000052 від 10 лютого 2014).

Свідки у вищенаведеній кримінальній справі директор (ОСОБА_1.) та головний інженер (ОСОБА_2.) ТОВ «Реал-Інвест») показали, що роботи (саме на висоті від 56 до 75 метрів), зазначені у вищенаведених акті і довідці як начебто виконані ТОВ «Профстрой-2005», в натурі зазначеним підприємством не виконувалися (матеріали висновку додаткової судово будівельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року).

Актом Комісії ТОВ «Реал-Інвест» від 4 лютого 2011 року було встановлено невиконання будівельних робіт позивачем за серпень 2010 року саме на висотах від 56 до 75 метрів (які начебто виконувалися ТОВ «Профстрой-2005» та зазначені у вищенаведеній субпідрядній документації на загальну суму у 8743989 гривень).

По справі було проведено дві експертизи - судова будівельно-технічна експертиза (висновок від 31 січня 2014 року № 6512/24) та додаткова судово будівельно-технічна експертиза (висновок від 29 травня 2015 року № 6520/24).

На час проведення першої експертизи вищенаведене будівництво було завершене позивачем (з деякими недоробками).

В першому висновку зазначено, що будівельні роботи саме на висотах від 56 до 75 метрів, які зазначені у вищенаведених субпідрядних акті і довідці, фактично ТОВ «Профстрой-2005» не виконувалися (на суму у 8636038 гривень). Роботи на висотах 41,9 - 63,35 метрів виконувалися виключно іншим суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Антарес», а не ТОВ «Профстрой-2005».

В усіх вищенаведених доказах йде мова про те, що на листопад 2011 року висота будівництва складала 42-45 метрів (у тому числі супутникова фото фіксація Google). Отже, висотність у 56-75 метрів (яка начебто була побудована ТОВ «Профстрой-2005») на серпень 2010 року не могла існувати, так як не існувала в натурі на кінець 2011 року. Тобто, певні будівельні роботи на висотах 56-75 метрів, що зазначені у вищенаведених субпідрядних акті та довідці, ТОВ «Профстрой-2005» не виконувалися.

Зазначене будівництво позивачем, як генпідрядником, велося з 2006 року. Фактично на серпень 2010 року (момент здачі субпідрядних робіт ТОВ «Профстрой-2005» на висотах 56-75 метрів) воно було побудовано до висоти лише 41,9 метрів. Договір субпідряду на будівництво було укладено позивачем з ТОВ «Профстрой-2005» тільки 29 липня 2010 року.

Доказів з яких би прямо та безпосередньо вбачалось, що за місяць (з 29 липня по 30 серпня 2010 року) до висоти у 41,9 метрів будь-які будівельні роботи саме на суму у 8636038 гривень виконувалися саме ТОВ «Профстрой-2005» у позивача взагалі не мається.

Окрім того, в першому висновку експертизи прямо та безпосередньо зазначено, що до тієї висоти, що малася на кінець 2011 року будівельні роботи виконувалися ТОВ «Антарес», а не ТОВ «Профстрой-2005».

З 2010 року по кінець 2011 року будівництво взагалі не велося.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой-2005» було припинено у другому кварталі 2011 року (матеріали справи - рішення господарських судів). Отже, й закінчити зазначене будівництво не могло.

В другому висновку додаткової експертизи фактично зазначено наступне. Якщо, відняти кілька поверхів будинку від висоти яка зазначена у вищенаведених субпідрядних акті та довідці (до висоти 41,7 метрів) то роботи до вказаної висоти фактично були виконані в серпні 2010 року. В зазначеному висновку прямо та безпосередньо не зазначено, що будь-які будівельні роботи на висотах до 41,7 метрів виконувалися саме ТОВ «Профстрой-2005».

Отже, і додаткова експертиза не підтвердила, що ТОВ «Профстрой-2005» на серпень 2010 року здійснювало будівельні роботи для позивача на будь-яких висотах вищенаведеної багатоповерхівки.

У вищенаведених експертних висновках йдеться про відсутність більшої частини необхідних документів при будівництві (наприклад журнали будівництва тощо), а ті які в наявності містять суперечливу інформацію.

Так, згідно журналу бетонних робіт вищенаведеного будівництва бетонні роботи у серпні 2010 року здійснювалися особисто позивачем, а не будь-якими іншими суб'єктами господарської діяльності. Згідно актів відбору проб бетону за серпень 2010 року бетон від ППКП «Південьпідзембуд» для вищенаведеного будівництва надходив саме на ім'я позивача, а не будь-якого іншого суб'єкта господарської діяльності.

Окрім того, будь-яких документів щодо перебування працівників ТОВ «Профстрой-2005» на будівельному майданчику не мається взагалі.

У відповідних обліках (бухгалтерський та податковий) ТОВ «Профстрой-2005» будь-яких господарських операцій за серпень 2010 року з позивачем не було відображено. Як наслідок, по зазначеній операції, мається розбіжність податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой-2005».

В третьому та четвертому кварталах 2010 року (начебто період надання субпідрядних послуг з будівництва) ТОВ «Профстрой-2005» будь-якої господарської діяльності не здійснювало (господарські договори, у тому числі субпідрядні, не укладалися), будь-яких ресурсів (трудові, грошові, інші матеріальні активи тощо) не мало (матеріали справи, рішення господарського суду від 8 лютого 2011 року та від 1 квітня 2011 року /справа № 7/570-10-5459 /).

У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та відсутністю будь-якої господарської діяльності ТОВ «Профстрой-2005» у грудні 2010 подало заяву про визнання себе банкрутом. 1 квітня 2011 року, у зв'язку з наведеними обставинами, було припинено (матеріали справи, рішення господарського суду від 8 лютого 2011 року та від 1 квітня 2011 року /справа № 7/570-10-5459 /).

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги стислі строки будівництва ТОВ «Профстрой-2005» (місяць), що дає достатніх підстав для сумнівів у можливості здійснення підприємством, яке не мало будь-яких ресурсів і господарських операцій, будівельних робіт більш ніж на вісім мільйонів гривень.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, обов'язковим реквізитом первинної документації є дані про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

У відношенні до багатоповерхового будівництва, зазначення в реквізитах первинної документації даних, яких фактично не існувало (відсутність начебто збудованих поверхів), означає не помилку в реквізитах, а відсутність самої господарської операції взагалі.

Отже, як беззаперечно доводиться вищенаведеними доказами, ТОВ «Профстрой-2005» не виконував та не міг виконати вищенаведені субпідрядні роботи для позивача ні до серпня 2010 року, ні з серпня 2010 року по кінець 2011 року, ні з 2012 року до фактичного кінця будівництва.

Таким чином, усі докази у справі, як кожний окремо, так і у сукупності, свідчать виключно про те, що позивач в натурі не отримував субпідрядних послуг з будівництва від ТОВ «Профстрой-2005». Зазначену операцію провів по бухгалтерському та податковому обліках виключно з метою штучного збільшення податкового кредиту та валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранульна компанія «Діамант» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року № 0002492201 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 16 листопада 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/