Ухвала суду № 53536309, 10.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 379/1303/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області від 19 травня 2015 року №3 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії по втраті годувальника у розмірі відшкодування фактичних збитків за померлого чоловіка ОСОБА_3, який був інвалідом ЧАЕС, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області призначити з 08 травня 2015 року ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_3, який був інвалідом ЧАЕС.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю підтвердження правильності видачі довідки про заробіток ОСОБА_3 за роботу в зоні відчуження, тому призначення позивачу пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків призведе до необґрунтованого витрачання коштів Державного бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 17 квітня 2007 року та додатково поданих документів його переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розрахунок пенсії ОСОБА_3 здійснено на підставі довідки №30 про заробітну плату, обчислену за дні роботи в зоні відчуження, виданої 22 березня 2007 року ВАТ «Тараща-Автотранс», та довідки №29 за формою №122, виданої ВАТ «Тараща-Автотранс» 22 березня 2007 року про те, що ОСОБА_3 був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС з 22 липня 1986 року по 02 серпня 1986 року та з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Київською обласною державною адміністрацією 29 березня 2007 року, та вкладки до посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_3 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №1.

ОСОБА_4 з 04 серпня 1973 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, згідно із свідоцтвом про смерть, виданим 30 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського РУЮ у Київській області.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій від 03 березня 2015 року №1044 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи з 07 грудня 2006 року довічно внаслідок загального захворювання, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-І №255239.

На заяву позивача ОСОБА_2 про перерахунок пенсії по втраті годувальника відповідачем було прийнято рішення №3 від 19 травня 2015 року, згідно якого в архівній справі ОСОБА_3 відсутні первинні документи, які б стверджували роботу в зоні відчуження, у відомостях про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 за серпень місяць 1986 року мають місце виправлення, перерахувати пенсію по втраті годувальника в розмірі відшкодування фактичних збитків можливо за умови документального підтвердження періодів роботи в зоні, чим фактично відмовлено в заявленому перерахунку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на відсутність належних документів, які необхідні для призначення позивачу пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чи їх невідповідність (суперечність) іншим документам є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В силу вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно із ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно із ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків померлому годувальнику або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що за життя ОСОБА_3 отримував пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків по день смерті.

Посилання апелянта на наявність розбіжностей між довідками в пенсійній справі ОСОБА_3 суд не бере до уваги, оскільки путівним листом №055872 за липень 1986 року та довідкою ВАТ «Тараща-Автотранс» №71 від 23 лютого 1998 року підтверджено роботу ОСОБА_3 в зоні відчуження, окрім того ОСОБА_3 відповідну пенсію отримував за життя, яка виплачувалась відповідачем та не ставились під сумнів періоди роботи в зоні відчуження, населені пункти та кількість віпрацьованих годин, а отже наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні питання стосовно наявності підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача №3 від 19 травня 2015 року та необхідності зобов'язання відповідача призначити позивачу з 08 травня 2015 року пенсію по втраті годувальника.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року Управлінню Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області відстрочено сплату судового збору по день винесення рішення суду апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 535,92 грн. підлягає стягненню з апелянта.

Натомість, вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету витрат по наданню правової допомоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

В силу ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законодавством порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку, касовий чек тощо). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів. Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалась у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Однак, в даному випадку відсутні докази щодо надання правової допомоги в даній справі на суму 350 грн. адвокатом Якименко О.В., а тому вимога про стягнення цих витрат з Державного бюджету не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Таращанського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 535,92 грн. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 92 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.